Зокрема мешканці ЛукиБарської та прилеглих населених пунктах роками скаржаться на брак води. Криниці пересохли, а центрального водогону у селі немає. Тому для того щоб приготувати їжу чи напитись, люди йдуть до кількох колодязів, які ще не обміліли. Коли ж потрібно напувати худобу чи прати, збирають дощову воду або ж топлять сніг.
– Цієї зими із водою ще більші проблеми, ніж раніше. В мене чимале господарство – поросята, дві корови та кінь. Хочуть пити, тому змушені підводою їздити до річки. А це до кілометра дороги. Пробиваємо ополонки і бідонами возимо живильну рідину. Із самого ранку лід по 5-6 сантиметрів товщиною, тому доводиться його добряче рубати, — каже жителька Луки-Барської Ірина. — Або ж топимо сніг. За двадцять хвилин виходить літр води. А за день потрібно аж двадцять відер для худоби. В криниці води немає. Мабуть, замулило, пити неможливо. Тож чекаємо літа, аби вичистити її. А якщо не допоможе — знову будемо використовувати дощову воду. Так і страждаємо з односельчанами.
Врятувати населені пункти може лише центральний водогін, проте тільки зараз справа зрушила із місця. В середньому із однієї хати вийшло по 10 тисяч гривень. Долучились до справи посадовці і спонсори.
– До нашої сільської ради належить 5 населених пунктів. Питання щодо недостачі води стали активно піднімати місцеві депутати. Найбільш гостро воно стосується сіл Горяни, Гора та Васютинці. Я також із родиною мешкаю в цьому селі, і в мене у криниці теж не стало води, — каже Ірина Мельник, сільський голова Луки-Барської. — Тому сільська рада пішла назустріч у вирішенні цієї проблеми. На даний час у Горянах вже майже завершено будівництво водогону. Чекаємо, щоб зійшли морози, аби пропускати воду по системі. Щодо Луки-Барської, то вже за рахунок сільської ради виготовлено проектно-кошторисну документацію. Крім того, зроблено реконструкцію колгоспної свердловини, коштами допомогло агропідприємство. Сподіваємось, що питання буде вирішено найближчим часом.
Тим часом провідні гідрологи Вінницького регіонального управління водних ресурсів вважають, що криниці зміліли та повсихали через малу кількість опадів. Останні 5-10 років на Вінниччині були посушливими. Що стосується Луки-Барської, то там немає такої кількості ставків, річок та водосховищ, які хоч би трохи підтримували рівень ґрунтових вод. Тож людям варто сподіватись на будівництво артезіанської свердловини.
Вікторія Снігур
