Нещодавно в суді відбулося чергове слухання справи по банкрутство, котре виникло через борги перед податковою інспекцією. Все мляво і без метушні, ніби за якимось сценарієм, підготовленим заздалегідь.

Арбітражний керуючий Денис Оверчук на судове засідання не з’явився. За словами його представника, саме в день судового засідання він мав зустрітись з міським головою Сергієм Моргуновим, щоб спробувати домовитись про санування підприємства Вінницькою міською радою (санування — система заходів, які здійснюються для запобігання банкрутства (з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації). Простими словами, він мав просити, щоб місто, яке забрало у санаторію землю та нерухоме майно у комунальну власність, його врятувало. Зрештою, саме до цього на минулому засіданні його зобов’язала суддя Тетяна Лабунська.

До суду прийшли тільки кредитори, тобто, колишні працівники санаторію, котрим підприємство заборгувало зарплату за два роки — майже два мільйони гривень.

Про сумну долю дитячого санаторію наша газета писала вже не раз. Втім, процес знищення відбувається невпинно вже кілька років. Зник навіть чималенький бюст Коцюбинського, встановлений перед одним з корпусів. Все заросло непролазними хащами.  На розкішну територію, котра колись була дачею графів Грохольських, зазіхають люди при грошах, готові будь що її викупити і розділити між собою під маєтки… Як красномовний доказ – у 2010 році більше гектара землі санаторію з чотирьох міська рада уже віддала під будівництво приватних будинків. Усе нерухоме майно підприємства влітку 2017 року перейшло у комунальну власність і занепадає, щоб потім можна було його без жалю зрівняти з землею. Або звести на їхньому місці котеджі чи… цех з розливу мінеральної води, як стало нещодавно відомо.

Утім, поки що триває процедура санації. І, якщо за цей час знайдеться інвестор, який захоче врятувати підприємство, заплативши борги, підприємство не ліквідують. Наступне судове засідання призначене на 3 квітня, на 15:00. Чи прокинеться у міської влади людяність?