Сполучені Штати та інші країни-союзниці по Північноатлантичному альянсу отримують досвід з російсько-української війни, що дозволяє державам-членам НАТО не тільки оновлювати власні озброєння, але й виносити уроки з актуального ведення бойових дій.

Старша радниця Атлантичної ради Дебра Кейган під час засідання дискусійного майданчика вказала, що поставки озброєнь з боку Заходу в Україну лише дозволять посилити власні армії країнам-членам НАТО:

– Припиніть скаржитися, що потрібно надавати Україні власні запаси. Ви ж заміните ці запаси новітніми системами, які є більш сучасними, ефективнішими, кращими та більш здатними протистояти Росії та Китаю. Тому що ви засвоїли уроки з України, – каже вона.

За її словами, та зброя, яку раніше тестували виключно на військових полігонах, зараз показує себе не так добре, як очікувалось.

Також, каже Кейган, уроки російсько-української війни зроблять “наші війська стануть найсучаснішими та найефективнішими на планеті – через те, чого ми навчилися в України”.

Вона навела приклад, що згідно із цими уроками Сполучені Штати вже переглянули підходи до реформування чисельності військ, змінили точку зору на різні системи озброєння, а також з’ясували, як протидіяти різноманітним перешкодам.

– Думаю, ми повинні припинити припускати, що у нас є всі відповіді на те, як Україна повинна вести цю війну. Ми, як правило, навчаємо інших, базуючись на останній війні, в якій ми воювали. І тому я б сказала, що багато з того, що ми надали Україні, не обов’язково відповідає тому, що насправді відбувається в Україні сьогодні, – каже Дебра Кейган.

Експертка визнає, що результати, які отримують українські війська з досвіду західних країн, “не є чудовими”, а тому Заходу потрібно відійти від настанов і робити свої висновки з цієї війни.

Своєю чергою екскомандувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, генерал Веслі Кларк каже, що як офіційному Києву, так і Вашингтону, важливо дотримуватись військових доктрин та зберігати життя людей.

– Для нас навчання надзвичайно важливі, тому що ухвалення рішень невеликими підрозділами має велике значення в бою. І ми маємо фундаментальну віру в солдатів. Для Росії її солдати – як кулі, яких вони, не шкодуючи кидають в бій. Ми ж цього не робимо. Ми цінуємо наших воїнів, – пояснює він.

За його словами, окрім важливості надання Україні необхідних озброєнь, не меншої уваги заслуговує розробка “концепції перемоги”.

Генерал Філіп Брідлав, який раніше був командувачем Військово-повітряних сил США, сказав, що перевага України у повітрі є “завданням номер один”, аби налагодити маневрову війну.

– Ми цього не зробили для України. Ми не дали Україні того, що їй потрібно для встановлення переваги в повітрі на полі бою. Ми навіть близько до цього не підійшли. І тому, коли ми починаємо критично ставитися до того, як Україна веде війну, нам потрібно подивитися на те, чи ми самі достатньо зробили для того, щоб підготувати їх робити те, що ми від них очікуємо, вести війну так, як це робив би Захід, – вважає він.

Брідлав, який також був колишнім верховним командувачем силами НАТО в Європі, каже, що США та союзники по Альянсу припуститися помилки, коли озвучили свої страхи перед Росією.

– Ми сказали їм, чого ми боїмося. Ми сказали, що зробимо все можливе, щоб уникнути ескалації та щоб уникнути ядерної війни. Це була помилка. Я не кажу, що ми не хочемо, щоб це сталося. Але, вважаю, було помилкою поспішити сказати Росії, чого ми боїмося. Зараз бачимо, що вони регулярно “повертають” нам і нагадують про ядерну зброю, – каже він.

Своєю чергою Веслі Кларк застеріг Вашингтон, що Росія сьогодні має стратегічну ядерну перевагу.

– Ми надто довго працювали над нашим ядерним стримуванням. І ми стикаємося з тим, що перебуваємо в новій ері. Коли ми припинили роботу над нейтронною бомбою, вони продовжили, тому у них є ядерна зброя четвертого покоління. Вони мають гіперзвукові ракети, захищені плазмовим екраном, які не відображаються на радарах. У них є орбітальні бомби, які ви не помітите на радарі. Вони можуть налетіти на нас з боку Мексики, – каже він.

Він додав, що сьогодні проти країн Заходу формується група націй, які “готові застосувати силу”.

– Сі Цзіньпін хоче мати сили світового рівня до 2027 року. Іран ось-ось стане ядерною державою. Можливо, вони вже мають ядерну зброю. Все змінилося і на Близькому Сході. Це справді дуже важкий період для нас. І ми не можемо просто сказати, що все “як завжди”, – резюмував він.