Одним за одним відлітають соколи у небо

Серед легіонів таких Олександр Тимченко із с.Заболотне Крижопільської громади. Чоловік служив стрільцем відділення стрілецького батальйону. Щодня мужні українські захисники протистоять російській навалі. Одним із таких відважних воїнів був і Олександр. Вірний військовій присязі, у бою за Батьківщину загинув 28 лютого поблизу н.п. Красногорівка Донецької області.

23 лютого в районі н.п. Синьківка Харківської області загинув житель Парпурівців Олександр Колісник.

Лави Небесного війська поповнив і мужній воїн Валерій Соляр — житель села Олександрівка Томашпільської громади. 26 лютого отримав вогнепальне поранення, несумісне з життям, в результаті чого загинув. Вічна шана Герою!

В Оратівській селищній територіальній громаді оплакують земляка — Юрія Бузькова. Він від­важно боронив Україну у складі 53-ої окремої механізованої бригади. 25 лютого в бою поблизу н.п. Тоненьке Покровського району на Донеччині мужньо загинув…

Брацлавська громада попрощалася з синами

Тільки провели в останній земний шлях мужнього воїна Івана Cакулича, життя якого забрав російський агресор, як знову чергова трагічна новина про смерть жителя смт Брацлав. Тепер навічно в небесному строю Сергій Куций. Захисник свого часу закінчив Інститут підготовки кадрів СБУ. До 2001 року працював на оперативних посадах у Службі безпеки України. У 2020 році Сергій Куций долучився до добровольчого підрозділу, який діяв на території Луганської області, там і зустрів повномасштабну агресію. Брав участь в обороні Києва та бойових діях під Лиманом, разом із побратимами давав відсіч російському агресору на Запорізькому напрямку. Служив у званні капітана. 27 лютого життєва зірка оборонця згасла.

«На щиті» повернувся до рідного дому Валерій Стрільчук, житель Брацлавської громади. 10 лютого внаслідок артилерійського обстрілу в селі Кліщіївка Бахмутського району Донецької області російський окупант забрав життя захисника.

Могилів-Подільський на колінах

Одразу дві похоронки прилетіли у Могилів-Подільську громаду. 31 січня, захищаючи Батьківщину, на Херсонському напрямку загинув навідник танкового взводу матрос Олег Ткаченко.

А 28 лютого у важких боях на Донеччині віддав життя за Україну могилівчанин — командир 3 зенітно-артилерійського взводу, молодший сержант Олексій Гервазієв. Могилівчани з перших днів вторгнення захищали рідну землю від російських окупантів і віддали найцінніше — своє життя.

Ще один ангел злетів до неба, залишивши біль на землі...

27 лютого під час мінометного обстрілу поблизу н.п. Мінь­ківка Бахмутського району загинув стрілець 1 стрілецького взводу, старший солдат Андрій Хлопицький — житель Білянського старостинського округу.

На війні загинули відважні ямпільчани

43-річний Віктор Яричевський з Тульчина загинув 28 лютого під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Григорівка Бахмутського району Донецької області. Віктор служив стріль­цем стрілецького батальйону. Вічна слава Героям.

Російський окупант забрав життя Героїв з Томашпільської громади

Денис Луцишен — житель села Велика Русава Томаш­пільської громади. Служив стрільцем стрілецької роти. 24 лютого в районі н.п. Ласточкіне Донецької області отримав вогнепальне поранення, несумісне із життям.

Денис був патріотом, щирим другом, найкращим сином, братом. Завдяки таким хлопцям — сміливим, відважним та нескореним – наша Україна була, є та буде!

Ямпільська громада знову зустрічатиме Героїв «на щиті»

На війні загинув Дмитро Юрковський, житель села Добрянка. 26 лютого в ході виконання бойових завдань у н.п. Терни Донецької області, проявивши вірність військовій присязі, стійкість, мужність та героїзм, загинув від поранення, несумісного з життям.

До останнього подиху захищав Україну Михайло Сковородецький з с. Ратуш. Загинув 1 березня під час захисту Батьківщини поблизу н.п. Орлівка Донецької області.

Шаргородщина втратила на війні ще одного сина

29 лютого ворог обірвав життя Максима Максименюка із села Руданське. Він поліг смертю хоробрих під час бою з ворогом поблизу н.п. Невельське Донецької області.

Добрий та щирий, вірний син свого народу, патріот не зміг залишатись осторонь, коли ворог прийшов на рідну землю. Захищав рідний край у час проведення АТО/ООС. У перший день повномасштабного вторгнення Герой знову став у військовий стрій. Старший солдат Максим Максименюк служив гранатометником протитанкового взводу роти вогневої під­тримки. Вдома на Максима чекали батьки та брат.

У Козятині прощалися з двома Героями

Козятинська громада у жалобі за загиблими Героями Андрієм Каленським та Богданом Куйданом.

Чоловіки у цивільному житті мали мирні професії. Богдан працював у Центрі забезпечення діяльності Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області, користувався заслуженим авторитетом у колективі. У 2016 році підписав контракт з Національною гвардією України.

З перших днів повномасштабного вторгнення брав участь у запеклих боях в Луганській області. Двічі отримав поранення, але щоразу повертався на бойові позиції до своїх. А 25 лютого внаслідок штурмових дій позиції на території Серебрянського лісництва у районі н.п. Діброва Сєверодонецького району Луганської області отримав поранення, несумісне з життям. Похований на центральному кладовищі на Алеї слави.

Попрощалася громада і з Андрієм Каленським. Коли розпочалось повномасштабне вторгнення Андрій активно волонтером. 28 грудня 2022 року був призваний до лав Збройних сил України. Проходив навчання у Німеччині, після чого був направлений на Запорізький напрямок. Він був дуже дипломатичний та вмів домовлятися, вирішувати всі справи, за це його побратими називали Шаман.

27 липня 2023 року стрілець-санітар механізованого батальйону під час виконання бойового завдання біля н.п. Роботине Пологівського району Запорізької області загинув. Як же довго він їхав додому…

Похований Захисник на міському кладовищі на Алеї слави.

Небесне військо поповнив ще один Герой

27 лютого в районі н.п. Терни Донецької області, внаслідок мінометного обстрілу загинув Юрій Панчук, житель села Пустовійти.

Легіони Небесного війська поповнив Василь Стовбчатий, житель с.Журавлівка. Був во­дієм-електриком радіорелейного взводу. Світлий, добрий спомин про звитяжного воїна, захисника України назавжди залишиться в серцях та спогадах його бойових побратимів, рід­них і земляків.

У лікарні помер Захисник

Військовослужбовець, житель с. Лісниче Віталій Цвігун з перших днів війни став на захист рідної країни.

Воював на бойових позиціях у Сєверодонецьку, Лисичанську та Ізюмі, але за станом здоров‘я був демобілізований і, на жаль, через важку хворобу відійшов у вічність…

На фронті загинув військовослужбовець з Крижопільської громади

Кліщіївка… Там останній бій прийняв Ярослав Шкільнюк з села Тернівка Крижопільської громади. 35-річний солдат служив оператором відділення протитанкових ракетних комплексів.

15 серпня 2023 року внаслідок артилерійського обстрілу в селі Кліщіївка Бахмутського району Донецької області Ярослав Миколайович загинув. Довгою була дорога додому…

Іван Педоренко загинув під час операції на Тендрівській косі

Герой родом з Війтівців Липовецького району. Але з 2015 року проживав у Шумській громаді Тернопільської області, працював у фермерському господарстві «Бережок».

У жовтні 2022 року був призваний по мобілізації до ЗСУ. Навчання проходив за кордоном, у Британії. Служив у 73 морському Центрі спецоперацій. Виконував завдання у найгарячіших точках, звільняв від ворога Херсонщину. Воїн брав участь у висадці десанту на о. Зміїний. За виявлену мужність і успішне виконання завдань під час бою був нагороджений «Золотим Хрестом». Загинув із побратимами під час операції на Тендрівській косі (Херсонщина) при спробі прикрити відхід побратимів.

У Івана Педоренка залишилися сестра Ірина, брат Олександр та троє синів, старший із яких, Андрій, боронить Україну в лавах ЗСУ.

Вінницькі Хутори зустрічають Героя

Страшна звістка знову сколихнула нашу громаду. Загинув мужній воїн, люблячий батько, вірний брат та слухняний син — житель Вінницьких Хуторів — Андрій Липовецький. Більше року сім’я Андрія провела у пошуках та чекала хоч якоїсь вісточки. Але люта війна не щадить нікого, забирає гідних, найкращих синів та дочок України…

Гулько Олександр народився 4 серпня 1996 р. у м. Вінниці, навчався в місцевій школі № 35. У 2016 році закінчив Вінницький коледж будівництва та архітектури. Того ж року був призваний до лав ЗСУ. Після проходження строкової військової служби працював за кордоном. Повернувся додому після повномасштабного вторгнення.

Олександр проходив службу в роті охорони Вінницького РТЦК та СП, а згодом — у одній з військових частин ЗСУ. Загинув 22 лютого 2024 року поблизу н.п. Невельське Донецької області. Поховали бійця с. Селище.