На черговій 50-й сесії Вінницької обласної ради затвердили антикорупційну програму аж на три роки. Все, як кажуть, по протоколу — на виконання вимог статті 19 Закону України «Про запобігання корупції» та «відповідно до методології управління корупційними ризиками».
Просто душа радіє, коли читаєш, як переконливо і нетерпимо до процесу корупції розроблена програма. Зокрема її мета — досягнення суттєвого прогресу у запобіганні та протидії корупції, забезпечення злагодженості та системності антикорупційної діяльності обласної ради, подальше продовження впровадження механізмів прозорості й відкритості, мінімізації корупційних ризиків у діяльності обласної ради, доброчесності депутатів обласної ради, працівників виконавчого апарату та керівників підприємств, установ, закладів, організацій — об’єктів спільної власності територіальних громад Вінницької області.
Крім того, відповідно до цієї програми, діяльність із запобігання та протидії корупції Вінницької обласної ради здійснюється відповідно до таких принципів:
– верховенства права;
– законності;
– пріоритетності прав та свобод людини і громадянина;
– відкритості та прозорості;
– участі громадськості у заходах щодо запобігання і протидії корупції;
– невідворотності відповідальності за вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень;
– суспільної нетерпимості до корупції, утвердження культури доброчесності.
Передбачені Антикорупційною програмою правила, процедури й заходи щодо запобігання та виявлення корупції є обов’язковими до виконання депутатами та працівниками обласної ради, а також всіма юридичними особами публічного права, що є об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області та перебувають у власності обласної ради».
Отже, ці правила, процедури й заходи є обов’язковими до виконання депутатами та працівниками обласної ради. І, схоже, вони готові на це пристати, якщо затвердили таку серйозну програму. Але, як кажуть вінничани, є нюанс. На цій же сесії, відразу після затвердження антикорупційної програми, відбулося нагородження деяких голів громад області.
І в списку нагороджених здивувало уже знайоме за кримінальними, читай – корупційними шлейфами – прізвище. На сесії Вінницької обласної ради під оплески подяку від командування військової частини 3008 ЗСУ отримав серед інших і місцевий посадовець, до якого наразі у правохоронців є серйозні питання. Це зокрема Валерій Весняний, міський голова Тульчина.
Якщо врахувати, що цей фігурант кримінальних проваджень у сфері фінансових зловживань в полі зору ДБР уже не перший місяць, то виникає закономірне запитання: «А як же він потрапив у список «доброчесних волонтерів»? Чому цей реєстр номінантів перед тим не узгодили з військовими з огляду на делікатність ситуації?
І невже ніхто в депутатському корпусі навіть на звернув уваги на те, що гроші на ЗСУ заробляли прості платники податків із цих трьох громад, а мер тим часом «трудився над корупційними схемами», як би урвати щось у свою кишеню? Що це за така «суспільна терпимість та одностайність», коли йдеться про реальних учасників корупційних процесів?
У цивілізованому суспільстві такий пасаж називають потуранням корупції. Це ж очевидно, що він ніяк не вписується у жоден з пунктів антикорупційної програми Вінницької облради. Особливо, що стосується «суспільної нетерпимості до проявів корупції». Адже жоден обраний народом орган управління не може мати статусу закритого клубу за інтересами.
Залишається тепер лише вручити нагороду Валерію Весняному від правоохоронців. Певно, це можна «доручити слідчим ДБР». І тут уже просто важко втриматись від риторичного запитання: «То хто ж у нас управляє корупційними ризиками?»
Василь Снігур
Від редакції. До речі, в списку нагороджених є ще два мери, чиєю діяльністю прискіпливо останнім часом цікавились представники ДБР.
