Щоб потрапити на навчання, учні 5-11 класів змушені пройти пішки до села Степне, що на межі двох районів, і там сісти на «Шкільний автобус», який звідти довозить до середньої школи у Моївці. Такий непростий шлях з пересадками і в сніг, і в дощ змушені долати школярі. Бо у їхній рідній Вітрівці, де є лише початкова школа. У розбитих дорогах люди звинувачують інвестора, чиї машини вивозили влітку зерно, а восени — буряки і зруйнували шосе, яке для таких перевезень не передбачене.

– До минулої осені в наше село їздив автобус, — повідомляють мешканці Вітрівки. — Але з того часу не їздить, бо габаритні машини вивозили зерно та буряки з наших полів і повибивали глибокі котловани. Тож «Шкільний автобус» заїхати сюди не може, й діти щодня змушені витримувати випробування, добираючись на навчання.

Сільський голова підтверджує, що дорога дійсно дуже розбита як до Вітрівки, так і до Тростянця, в складі якого це село. Школярам пропонували ходити у школу Гонорівки, бо у Тростянці, який найближче до Вітрівки, школу закрили. Але батьки вирішили, що їхні діти будуть добиратися тільки у Моївку Чернівецького району.

– Питання ремонту дороги у нас на контролі, — каже Федір Якович. — Днями на ці об’єкти виїжджала комісія за участю начальника райавтодору. Тож як тільки потепліє, то розпочнеться ремонт. Плануємо провести хоча б ямковий, бо зараз навіть у Тростянець не заїжджає автобус з Вінниці. Інвестора змусити ремонтувати дороги не можемо. Вони кажуть, що сплачують податки.

Ольга ПЕТРОВСЬКА