Щоб помститись двом опозиційним до нинішньої влади депутатам-братам та волонтерам Виходзям? Бо директор дитсадка –  дружина одного із них?

Так хочуть зламати їх і стати «зговорчивими»? Бо їх все більше підтримують жителі громади і воїни ЗСУ?

А нинішню владу «переворотників» називають промосковською?

Батьки дитини знають,  що їх хочуть використати у брудній грі? Чи гроші не пахнуть?

Споглядаємо ці події у нашій громаді і не можемо не звернутись до вас, шановна редакціє «33-го каналу».

Прикрий випадок стався нещодавно в нашій Оратівській ТГ. У молодшій групі  дошкільного навчального закладу «Сонечко» хлопчику 3-х рочків дверима притиснули пальчик, крайня фаланга сильно постраждала… Ситуація знайома, мабуть, чи не кожній сім’ї, бо діти зазвичай мають таку звичку: одні – хапаються за одвірки, а інші – закривають двері, не переконавшись, що за них  хтось може триматись.

Коли це сталось, працівники закладу відразу викликали медсестру, батьків, обробили рану, а далі вже батьки звернулись до місцевої лікарні, де дитині теж надали необхідну допомогу. Але історія на цьому не завершилася, а набрала обертів і від обговорення у соцмережах  дійшла аж до висвітлення на телеканалі «Суспільне».

Що ж так розбурхало емоції батьків, знайомих родини і просто сторонніх людей? Мабуть, перш за все, що дитина з підозрою на аутичні розлади, потребувала додаткової уваги. І спеціально для догляду за цією дитиною була закріплена помічниця - асистент вихователя. Вона весь час супроводжувала дитину, опікувалася безпосередньо нею. Але якраз у цей час відвернулася до шафи, щоб одягнути свою куртку. А хлопчик гіперактивний. Мить - і вже стався цей нещасний випадок.

Про це, до речі, наголошує і начальник місцевого відділу освіти Ф.Ф. Барановський у коментарі «Суспільному».

Дійсно, був навіть миттєвий, але недогляд. Вихователька отримала догану. З дитиною - все налагоджується. Що ще? Для чого ще давити?

А ось, напевно, для чого - бо керує закладом Олена Виходзь, невістка відомого в громаді фермера Петра Виходзя, два сини котрого є депутатами селищної ради і після певних подій зі зміною влади стали в опозицію до нинішньої, виконуючої обов’язки голови, секретаря селищної ради Л.В. Ларіонової.

Тема звільнення завідуючої ДНЗ не один раз піднімалася в стінах селищної ради, але не було жодного приводу для такої кадрової перестановки, а тут привід підвернувся, та ще й який! Відразу ж Олену викликав до себе вже згаданий вище начальник відділу освіти і запропонував написати заяву на звільнення за власним бажанням, але та відмовилася, мотивуючи тим, що вона зробила все, що було потрібно зробити: створила комісію для вивчення ситуації, за результатами розгляду винесла догану виховательці, попередила всіх працівників бути обачнішими та навіть на короткий час не залишати дітей без уваги.

Можна було б ставити крапку і думати, що ситуація вгамується і всі зроблять висновки з прикрого випадку, але ж знову ні! Батьки погрожують судовим позовом, адже «дитина отримала травму на все життя» (це теж вислів мами із того ж таки запису). На пропозицію родини Виходзів допомогти сім’ї на лікування, послідувала відповідь: «…та я зароблю більше»!

Що ж, зрозуміло, що в громаді є сили, які зацікавлені поквитатися з опозиційними депутатами та їхніми родинами, і схоже, що готові заплатити гарну суму, аби досягти поставленої мети. На підтвердження цього варто звернути увагу на слова мами в сюжеті «Суспільного»: «Це можна було б вирішити нормально, якби не була проявлена байдужість керівництва». Тобто, судячи з цього вислову, вирішити можна, тільки питання в ціні? То яку мету переслідують у цьому випадку: турботу про дитину чи заробітчанство?

Родина Виходзів, хоча й не з вини директорки стався цей прикрий випадок із притисканням хлопчику пальця, готова відшкодувати всі кошти на лікування. Що ще? Комусь треба судів! А ми хочемо запитати батьків - а вам дійсно потрібні ці суди?

Бо ж життя довге і ми та ви живемо в одному місті. І тут все - як на долоні! Дитина, напевне, вже забула про цю травму. І ми бачимо, що вам вирішити цивілізовано і по-людськи це питання не дають конкретні «рішалови».

Жителі Оратівськоі ТГ,
підписи