У важкий час війни, не менш важливо тримати і духовний фронт.
У час коли наші мужні захисники захищають Україну, коли всі займаються волонтерською діяльністю та донатять на ЗСУ, віряни Православної Церкви України ще знаходять сили будувати храм, щоб у ньому вічно лунала молитва за Україну та її захисників.
З Божою допомогою та постійною підтримкою меценатів, жертводавців та всіх небайдужий людей, сьогодні у громаді первоверховних апостолів Петра і Павла села Іванів завершився ще один етап будівництва храму(зведення стін).
Чому я почав цей допис із посланням на війну, тому що воїни які захищають і захищали Україну, сім’ї героїв Україну беруть активну участь у будівництві та матеріальній допомозі.
Коли запитуєш пораненого воїна чому він дає кошти на будівництво коли вони йому необхідні, чуєш чітке бажання бачити в рідному селі український храм, де православна віра буде плекати любов до Бога, людей та Батьківщини, а не навпаки.
Дивлячись на невтомну працю вірян ПЦУ розумієш, що Україна обов’язково здобуде перемогу, а цей храм як в всі храми ПЦУ були, є і будуть носіями любові до Бога, України та її захисників.
Громада як і інші де Господь сподобив мене нести пастирське служіння активно займається волонтерською діяльністю та донатить на ЗСУ, а водночас і будує храм, цим засвідчуючи бажання молитись у своїй святині.
Велика подяка всім причетним до будівництва.
Усім хто постійно дає кошти на будівництво храму, усім хто невтомно працює на будівництві, тим хто постійно готує смачні обіди працівникам та всім небайдужим, для кого храм є домом в якому Господь перебуває.
Та найперша подяка Богові Який береже наших воїнів, та нашим ЗСУ які бережуть нас і дають нам можливість жити та будувати.
І вічна пам’ять воїнам, що захищаючи нас загинули на війні, та спочилих парафіян святого храму цього, що всю свою душу вклали у храм, проте сьогодні перед Господом стоячи моляться за нас.
Юрій Волощук
