27 квітня: Лазарева субота

Лазарева субота — подія, коли Церква згадує воскресіння Ісусом Христом Лазаря на четвертий день після його смерті. Хоча досі триває Великий піст, але віряни можуть його трішки послабити. Зокрема, дозволяється додати до раціону рибу (зокрема і ікру), олію та вино.

28 квітня: Вхід Господній до Єрусалима (Вербна неділя)

Вхід Господній до Єрусалима — свято, яке було встановлено на честь особливої події у житті Ісуса Христа, а саме його в’їзду до Єрусалима, що відбувся незадовго до Розп’яття. Напередодні віряни обов’язково купують гілку верби, освячують її, а потім зберігають увесь рік в оселі для захисту від лиха. Також допускається послаблення посту — до раціону додають рибні страви.

29 квітня — 4 травня: Страсний тиждень

Слово “страсний” зовсім не означає гріховний в цьому контексті. Його значення символізує страждання Ісуса Христа перед Розп’яттям. Це завершальний етап Великого посту, під час якого в храмах згадують останні події з земного життя Сина Божого. Страсний тиждень готує вірян до найсвітлішого з усіх свят — Великодня. Кожен день цього тижня отримує приставку “Страсний” або “Великий”.

У Страсний тиждень вірянам потрібно прийти на сповідь, щоб очиститися від гріхів, а потім причаститися. Також це найсуворіший період Великого посту, в деякі дні віряни навіть не споживають нічого, крім води та хліба.

2 травня: Чистий четвер

Чистий четвер вважається одним з найбільш напружених днів Страсного тижня. Під час ранкового богослужіння священники згадують про встановлення Ісусом Христом Таїнства Причастя. Це відбулося під час Таємної Вечері, яку Спаситель провів зі своїми учнями. Згадують цього дня і про підлість Іуди, якому запропонували 30 срібних монет (вартість раба на той час) за те, що він видасть фарисеям Христа.

Також обов’язково читають 12 євангельських уривків про молитву Ісуса в Гетсиманському саду, про поцілунок Іуди, про шлях на Голгофу та Розп’яття. Під час цього читання віряни стоять із запаленими свічками, які потрібно такими донести додому.

В Чистий четвер віряни починають пекти паску, а також готувати більшість страв на святковий стіл, зокрема, фарбують яйця.

3 травня: Страсна п’ятниця

Страсна п’ятниця вважається найсумнішим днем Великоднього календаря, адже саме цього дня відбулися Розп’яття Ісуса Христа, а потім і його Хресна смерть. Ісус пережив шість довгих та болісних годин на Хресті. В Євангеліє описано, що Його Хресна смерть відбулася о 9 годині (це приблизно три години дня за нашим часом). Тому о 2 годині з вівтаря до центру храмів виносять Плащаницю (ікона із зображенням тіла Спасителя). Цього дня віряни намагаються не їсти до винесення Плащаниці.

4 травня: Страсна субота

Священники під час Божественної літургії переодягаються в білі шати, що означає момент, коли Ісус Христос Своєю Смертю анулював невідворотність людської смертності. Так і кажуть “Смертю смерть потоптав”. Також у Страсну суботу відбувається освячення пасок, яєць, м’яса, які після пасхальної служби з’являться на святковому столі.

5 травня: Великдень

Великдень або Світле Христове Воскресіння — одне з найважливіших свят в церковному календарі. Святкова великодня служба розпочинається ще в ніч проти неділі, хоча за умови воєнного стану вона буде проводитися без вірян в храмах.

Під час служби відбувається Хресна хода навколо храму, яка супроводжується великоднім передзвоном. Весь наступний тиждень після Великодня називається “Світлим”. В цей період не прийнято ходити на цвинтар.

6 — 11 травня: Світлий тиждень

В цей період віряни вітають одне одного фразою “Христос Воскрес!”, на яку відповідають “Воістину Воскрес!”. Великий піст скасовується.

14 травня: Радониця

Радониця — це спеціальний поминальний день після Великодня, коли віряни йдуть на кладовища, щоб згадати про покійних. Несуть шматочки паски, м’ясо, сідають біля могил і проводять святковий обід. Також могили прикрашають свіжими квітами.