Служили в одній частині на Одещині — батько, син і мати.

Родинну хату біля Придністров’я переобладнували на схрон зброї? Для кого? Саме сюди польовими дорогами в тил везли викрадений у ЗСУ арсенал. І тут, біля Бершаді, натрапили на безкомпромісних поліцейських. Водолази продовжують виймати зброю, викрадену у ЗСУ та викинуту батьком та сином у водойму після вбивства. Злочинці вже у СІЗО. На суді у Вінниці син-офіцер взяв вбивство поліцейського на себе. Максима Зарецького похоронили на Алеї слави.

Про все це — у роз­слідуванні журналістів «33-го».

Поліцейські попросили відкрити військових коробки на повороті біля Бершаді, в яких були вкрадені боєприпаси і гранати. Це коштувало одному із них життя…

Чим насправді займались у військовій частині Чорноморська батько та син? Там ще кухарем служить їхня мати. Дехто підозрює, що це була агентурна сітка окупанта, не виключена співпраця із злочинними угрупованнями, контрабандистами зброї, яку на їхнє замовлення везли в тилову Вінниччину. Чому саме на кордон із Придністров’ям?

«Злочинці їхали із Одещини на Умань. А звідти польовими дорогами. Через Бершадь. Бо ж у авто везли, як вже потім з’ясувалось, вкрадені у ЗСУ боєприпаси та гранати у ящиках. Вони були ретельно накриті маскувальною сіткою. Авто було пофарбоване у колір хакі. Обидва — у формі. Один у однострої, інший — схожій на поліцейську. Хто прикопається… І до перехрестя за с. Флорине їх пропускали», — діляться мешканці Бершадщини, де сталось вбивство, із «33-м».

Але тут Валерій та Віталій натрапили на поліцейський патруль. Двоє поліцейських їхали з виклику із села Яланець. Саме вони виявили авто, що їхало в комендантську годину.

«У машині поліцейських була ще одна людина — місцевий житель, якого тимчасово затримали», — повідомила речниця Нацполіції у Вінницькій області З. Маєвська.

«Тієї ночі правоохоронці Максим Шарапанський та Максим Зарецький виїжджали на виклик про домашнє насильство до Яланця. Там спочатку на порушника склали протокол. Проте цього вистачило лише на 20 хв. До чоловіка довелось приїхати знову і цього разу забрати його у відділок. Дорогою поліцейські зупинили автівку підозрюваних», — заявила речниця.

Спочатку батько та син Васілаке показували документи, казали, що вони служать у одній частині. Але назвали чомусь не свою, а 28-му, де служили рік тому.

Далі поліцейський попросив показати багажник — зняти маскувальну сітку, відкрити ящики, які там були. Син попросив ніж, щоб їх відкрити, у батька. Офіцер переконував, що зброя відсутня, там одяг…

Затягували час. Коли не вдалося — син «вирубив» напарника Максима.

За інформацією ЗМІ, спочатку Віталій Васілаке (син) вдарив кулаком співробітника поліції Максима Шарапанського, після чого Валерій Васілаке (батько) з пістолета ТТ відкрив вогонь по співробітниках поліції, внаслідок чого вбив поліцейського Максима Зарецького. Але на суді прозвучала інша заява від сина, який взяв вину на себе. Вбив поліцейського, бо побачив пораненим батька…

Військовослужбовці Валерій Васілаке і його син Віталій Васілаке проходили службу в частині А0416, яка розташована в Чорноморську Одеської області. Там, кажуть, служила кухарем і їхня мати. На фронті останній рік не були. Тренували інших для «нуля».

Повідомляється, що вбивці самовільно покинули розташування частини 19 квітня о 18.00. Із собою Валерій Васілаке взяв табельний пістолет ТТ, з якого і стріляв у по­ліцейських. Чому від командування до цього не було заяв про «самоволку» — питання…

Чому вбивці їхали у війсь­ковій формі на пофарбованому під військове авто в тил, на Вінниччину, зі зброєю, обминаючи трасу? Везли вкрадену зброю замовнику? Чи у схрон, щоб потім нелегально продати, передати?

– У вбивць поліцейського, тепер мешканців Одещини, в Піщанській громаді, в селі Чорномин, за 10-15 км від Придністров’я, є родинна хата.

Туди вони і їхали. На Вінниччину везли викрадену зброю. Вже затримані батько та син Васілаке зізнались у цьому. Чи раз це було, чи систематично їхня хата в Чорномині ставала перевалочним пунктом вкраденої зброї — з’ясовуватиме слідство.

Після злочину вбивці батько та син боєприпаси та гранати викинули у водойму. Під час затримання зізнались. І тепер водолази виймають цей арсенал. Вже знайдено 100 гранат із запалами, 25000 патронів… Вражаючі цифри. Закривавлену машину залишили, переодяглись та почали втікати до Одеської області. Там планували переправитись через кордон. Адже розуміли, що їм світить довічне.

Нападників на поліцейських затримали в Одеській області

Завдяки злагодженій роботі оперативних служб було встановлено місце перебування фігурантів — вони переховувались на території Одеської області, в закинутій хаті с. Липецьке Подільського району Одеської області. Планували перетнути кордон, — повідомляють правоохоронці. Зловмисники затримані за силової підтримки спецпідрозділу КОРД.

Максим Зарецький був єдиною, пізньою довгоочікуваною дитиною у родині Володимира та Валентини

Батько — місцевий художник, мати перебувала на заробітках за кордоном. Там і дізналась страшну звістку про смерть сина. Повернулась, щоб похоронити єдину кровинку. Інший поліцейський — в лікарні. Максим Шарапанський отримав поранення середньої важкості, — розповідають шоковані земляки родини із Бершаді.

26-річний син, його вбивця Віталій Васілаке, був діючим офіцером. Закінчував Львівську академію Сухопутних військ.

Підозрювані у вбивстві рік тому були в складі 28-ї окремої механізованої бригади — Сил оборони Півдня. Але нині служили в іншій частині. Хоча поліцейським збрехали, що служать саме там досі.

Поліцейський, який загинув внаслідок стрілянини на Вінниччині, 20-річний Максим Зарецький, за декілька годин до смерті спілкувався з батьком та був у гарному настрої. А до його нічної зміни вони бачились. Про це розповів батько хлопця Володимир Зарецький.

«Все нормально. Батя, так і так. Ще пошуткували… Я о другій годині встав. Що таке? Не спиться. Подзвонили. Я вже так і зрозумів», — розповів батько.

Максим навчався в Академії внутрішніх справ і одночасно працював у поліції.

Максим Зарецький був єдиним сином у своїй родині. 22 квітня у Бершаді рідні, земляки та колеги провели його у вічність. Мама Валентина добралась із заробітків за кордоном, щоб побачити сина востаннє. Йому навічно 20...

Убивці поліцейського причетні до терористичної групи моспатріархату, — заявив військовий Євген Карась

— Це були фанатики російської церкви, які навіть у 2023-му не відреклись від секти ФСБ. Імовірно, вони перевозили не просто гранати на продаж, а укомплектовану вибухівку для терористичних завдань агентури рашистської церкви в тилу.

Тому здаватися не могли. Очевидно, на телефонах були і завдання від російських попів. Тож планували втекти за кордон, — таку радикальну думку висловив військовий ЗСУ Євген Карась.

Ми запитали у жителів Чорномина, чи це може бути правдою. Вони сказали, що Валерій, батько, працював в «Укртелекомі» до того, як його син влаштував на військову службу в Одеську область, як і матір — кухарем. Мати із Дзигівки. Дійсно, були з чоловіком фанатичними віруючими місцевої церкви МП. Дружили із священниками із Тульчинської єпархії, яку люди так і називали — «кублом руского міра».

Але, кажуть, такою ж парафіянкою тут є і староста Чорномина. І навіть Піщанський відділок поліції висвячували священники МП. Одним словом, коріння проросло міцно. Люди звертають увагу на те, що родина за останні роки стрімко збагатилась. Мали хату в селі, бізнесом не займались. І раптом квартири та суперлюксові машини в Одесі.

У сина-офіцера, підозрюваного у вбивстві, в Одесі є дружина та двоє дітей. Наче лікувалась від онко…

«Рік я був напарником Максима Зарецького, якого застрелили під час несення служби»

— Я Іван Цішенко, діючий працівник поліції, мені пощастило попрацювати вдвох в одному екіпажі майже рік із Максимом Зарецьким.

Тільки розпочинаючи нашу співпрацю, я, як більш досвідчений працівник, відразу подумав: «Знову дали якогось «малого», який нічого не вміє, та його слід навчати», але, на мій подив, цей молодий хлопець так швидко сприймав інформацію, що через дуже короткий проміжок часу я сам почав навчатись у нього багатьох речей, і наш екіпаж став міцний, що давало нам можливість вирішувати складні завдання, пов’язані із роботою поліції. Ми швидко стали друзями поза службою, адже я помітив, що Максимові притаманні дуже багато хороших якостей, таких як чесність, доброта, щедрість, співчуття, відкритість у спілкуванні. Його почуття гумору давало нам можливість пройти через усі негаразди поліцейської роботи, за що я йому дуже вдячний.

Коли я переводився на іншу посаду і ми заступили на наше останнє чергування, він сказав: «А давай зробимо прощальне фото, адже ми уже не будемо напарниками». Я дякую цій людині за все та вірю, що пройде час і ми зустрінемось та знову будемо друзями, але вже не в цьому світі.

Висловлюю щирі співчуття батькам Максима, тримайтесь. Я буду поруч з вами», — написав Іван.

Ось так одна ніч стала поворотною і трагічною у долі рядового поліцейського та викрила, чим насправді займались конкретні «доблесні воїни».

— Це «кроти», сміття, люди з такою промосковською позицією просто так у військо не йдуть. Справді віруючі не вкрадуть і не уб’ють, не збрешуть. Хіба що це притаманне московитській секті, члени якої показали себе в усьому потворстві. Вимагаємо провести повне і всебічне розслідування, бо ноги і руки в цих вкрадених боєприпасів можуть виявитись дуже довгими. І ця шваль крала їх, коли на фронті на них голод. Це покидьки, які просто замаскувались у військову форму, — пишуть нам воїни з передової.

Впійманих батька та сина доставили до Вінниці і тут їх відправили у СІЗО без права застави.

На суді син взяв усю вину на себе. Мовляв, почав стріляти, коли побачив, що поліцейські поранили батька.

«Віз гранати в село, щоб закопати», — затриманий Віталій Васілаке на суді розказав, що хотів зберегти боєприпаси «для невизначеного подальшого часу». Каже, що рік тримав ці гранати в себе в квартирі. Вірите?

Також він зазначив, що правоохоронець був один і він «хотів лише, щоб той втратив свідомість і вони поїхали».

Але з’явився напарник, який почав стріляти, і це нібито спонукало підозрюваного у вбивстві застосувати зброю у відповідь.

У принципі захист для ситуації «залізний», щоб обрубати спільників, тих, кому ці боєприпаси везли, і тих, хто допомагав цю зброю викрадати.

– Вже знайдено 100 гранат та 25 тисяч набоїв, — розповів керівник Вінницької спецпрокуратури у сфері оборони Олексій Рихлюк. І підкреслив, що це попередні дані. Уявляєте, що могла зробити ворожа ДРГ, яка б пробралась до цього схрону – хати у Чорномині?

Віталій був офіцером, командиром підрозділу, зумів гарно прилаштувати у ньому батька, матір. Але якщо він наважився з батьком так цинічно красти зброю у своїх підлеглих, побратимів, то хто вони? Висновок за кожним із вас.

Тетяна Редько
Андрій Власенко