Тому для мене найбільшим щастям буде, коли кожному синові і доньці України в пікселі і бійцеві «невидимого фронту» потрапить і паска, і ковбаска.

Все чого вони там потребують.

Знаєте що найбільше гріє дужу в ці дні?

Не фарисейство скільки хто поб’є поклонів і пости до «ізнеможенія». Прости, Господи.

А те, як в кожному селі, громаді як бджілки організовуються люди під крилом справжніх безкорисних волонтерських об’єднань і  несуть, готують, печуть, коптять, консервують для тих Великодніх кошиків на передову! Жертвують хто що може – від бабусів до малечі.

А які наші школярі, освітні, культурні заклади розумнички – вже провели благодійні ярмарки, пекли з батьками і без них смаколики, щоб продати і віддати кошти для ЗСУ.

Щоб далі все придбане і наготовлене погрузити в буси і повезти на фронт.

Щоб порадувати тими споконвічними Великодніми дарами наших воїнів-хлопчиків і дівчаток на передовій. Щоб вони відчули, що про них дбають, цінують їхні титанічні зусилля. Що за ними міцний тил і турбота за тих, кого він у ньому покинув.

Напевно немає в Україні громади, людини з нормальною душею, яка б в ці дні не подумала про те, що вона зробила для того, щоб подбати про тих, хто в лісах, окопах, на нулі і ротаціі. Хто боронить нас і Україну!

І мій великий народ, який складається саме із таких добросовісних людей, які дбають про ближнього просто до щему викликає гордість. Вони за нас - ми за них! Самовіддано! Господи, подивись на це і даруй Перемогу народу України

Хіба він не пройшов випробування саме так за ТВОЇМИ заповіддями?

Даруй нам Господи милість твою.

А коли знімем із себе цей горб війни - обіцяємо - і попостистимось і поб’ємо поклони. Бо без тебе нам ніяк! Тим, хто вибрав твої заповіді і твою правду. Є така традиція - мити ноги тим кого найбільше поважаєш в Чистий четвер. Так ось кожному із Вас, воїни, хочеться помити ноги, щоб так віддати всю шану і вдячність які відчуваємо.

Мені здається, що  це ось такими мають бути праведники!

Так, за класикою грішної  Землі, є іуди і фарисеї.

В мене, як і у вас серце виривається з грудей, коли чую про мародерів, щурів, сцикунів і всяку іншу шваль…

Так, це іуди, але ж їхні нрави, зрада і продажність, сріблобство панує коротку мить тут - і вічні казани пекельні там.

В цей символічний день Ісуса, через їхню зраду і підсумність, розп‘яли. Через таку ж зраду Україна і її народ  вимушені у цій підступній війні боронити свою землю.

Господи, воздай кожному за діяння його! Але захисти і возвелич народ, який має в душі те, що не вмирає! Воскресне Христос - воскресне Україна! Вірмо!

З повагою
Тетяна Редько
Заслужений журналіст України