Ihor Volkov “Великоднє.
Для того щоб зануритися у тему, зрозуміти сутність трагічного протистояння двох церков українського православ’я, зовсім необов’язково читати статути, вивчати навіть документи новітньої історії, тим більше, слухати заплутані й традиційно багатослівні викладки і пояснення. Чи зважати на якісь суддівські рішення. Конституцію. Міжнародні зобов’язання, стандарти. Це трохи від лукавого. Достатньо зробити одне – взяти Пасхальні Послання, обидва, від митрополита Онуфрія і митрополита Епіфанія. І ми чітко побачимо ту прірву, яка розділяє священноначаліє, єпископат. Так, вона, ця прірва, не така страшна на рівні вірян, сільських парафій зараз. Але нагорі здається нездоланною. Наче два якихось різних світи, дві різні країни, де відбуваються різні події. Слова Епіфанія максимально наближені до життя, для кожного нашого дня, вплітаючи божественне і духовне в матерію нашого життя, в наші щоденні, переживання, біль, думки, страхи, відчай, насичуючи їх надією, вірою і втіхою. Занадто приземлено, скаже хтось, занадто конкретно. Так, ми б залюбки любомудрствовали, але нас приземлили, конкретно. Послання ж митрополита Онуфрія традиційно просякнуто викладками віровчення, начебто ми в воскресній школі і знов, і знов уносимося вдалину віків, звучить відірвано, декоративно. А трагедії нашої боротьби присвячене одне речення. ОДНЕ. І як завжди, безіменне, неоднозначне, розумій як хочеш, начебто для того, щоб (прости Господи) сказати одним – ми про інших, а іншим – ми про тих. Наша гірка правда має зараз прості й чіткі форми, слова, які всім зрозумілі. Ну чому їх не сказати вголос, вимовити. РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ. І небо не впало на землю. Ну чому кожен раз трястися й підбирати пусті, ніякі слова!.. Ті-кого-не-можна-називати. Ми як у Хогвардсі. І Слізерін б’є себе в груди, нервує і ображається, мовляв, ми теж Хогвардс! Ми – факультет! На повних правах. Та так. Але ті-кого-не-можна-називати все чують. І записують в якісь магічні книжечки.
- Митрополит Онуфрій: “Нехай Воскреслий Господь наш Іісус Христос захистить нас від воюючих проти нас і благословить наш Український народ і землю миром”.
- Митрополит Епіфаній: “Це все, дорогі брати і сестри, не абстрактні роздуми про події давньої історії, але свідчення, які повинні надихати нас щоденно. Всі ми разом як цілий український народ боремося з російською імперією зла, яка вустами своїх релігійних і державних начальників оголосила свою агресію «священною війною» та відкрито прагне нашого знищення й нового поневолення нашої Матері України. Але наш Бог – Бог правди, справедливості та правосуддя. І ми віримо, що Господь допоможе нашому народу перемогти орди чужинців, допоможе захистити від навали російської безбожної тиранії Його дар гідності та свободи.
Ми щодня підносимо молитви про перемогу правди і справедливий мир для України, згадуємо у наших спільних та особистих молитвах про воїнів-захисників, завдяки кому ми маємо можливість і цього року на рідній землі рідною мовою знову прославляти Воскресіння Христове. Дякуючи і в цей святковий день нашим оборонцям, ми просимо в Господа для них сили захистити Україну й перемогти агресора.
Ми згадуємо в молитві про всіх постраждалих від російської агресії, про поранених, про вимушених біженців, а особливо про тих, хто святкує нинішній Великдень під ярмом тимчасової окупації, в кайданах полону, під владою ворога. У ці темні та страшні часи нехай свідчення віри у воскресіння Христове зміцнює всіх вас, дорогі брати і сестри, і живить світло надії на перемогу”
Лариса Васильєва
