З початком повномасштабного вторгнення російських військ на територію України помітно загострилася ситуація в кіберпросторі. Шахраї вдаються до дуже вишуканих способів викрасти кошти у вінничан. Мусимо зауважити, що далеко не всі усвідомили — кожен віртуальний крок може призвести до реальних втрат. Тому наразі питання кібербезпеки стає надзвичайно актуальним для суспільства.

Про виклики, приховані за зручностями сучасних комунікативних мереж, «33-му каналу» розповів заступник начальника управління протидії кіберзлочинам у Вінницькій області підполковник поліції Дмитро Поліщук.

– По суті, через приховані та вишукані схеми шахрайства, кожен громадянин може стати жертвою віртуального злочину, а втрати сягають величезних сум. На жаль, Вінницька область не є винятком: лише за 4 місяці 2024 року відомостей про шахрайство зареєстровано понад 2000 випадків. А загальна сума збитків перевищила 31 мільйон гривень.

Найпоширенішими шахрайськими схемами, які стали сер­йозним викликом для жителів Вінницької області, є такі:

На першому місці стоїть вішинг. Ця схема часто виявляється у вигляді телефонних дзвінків, під час яких зловмисники видають себе за працівників банків, операторів мобільного зв’язку чи навіть правоохоронних органів. Наприклад, зловмисники можуть заявляти про проблеми з банківським рахунком або про несплачений штраф, намагаючись увійти в довіру та отримати особисту інформацію або гроші.

Деякі зловмисники використовують старі, але ефективні схеми, такі як імітація дзвінків від правоохоронців, що інформують про неприємності, які сталися з вашими родичами, і закликають до негайної виплати викупу або вибачення через грошові перекази.

Ще один розповсюджений спосіб кібершахрайства називається фішинг. Така схема найчастіше включає в себе відправку електронних листів або повідомлень, що виглядають як офіційні сповіщення від міжнародних організацій, банків чи державних установ.

Наприклад, зловмисники можуть надіслати листи з проханням негайно перерахувати грошову винагороду або надати особисті дані для отримання виграшу або виплати компенсації. Також вони можуть використовувати спам-повідомлення, що маскується під листи від служби доставки (наприклад, Укрпошти), щоб, знову ж таки, втертися в довіру та здійснити крадіжку особистої інформації або грошей.

Поширена ще одна схема — недоставка товару (в народі кажуть «кинули»). Вона полягає в тому, що зловмисники продають товари через Інтернет, але не відправляють їх після отримання платежу. Це особливо поширене в сфері онлайн-торгівлі, де люди замовляють товари у неперевірених продавців, а потім стикаються з проблемою непостачання або навіть фальшивими товарами.

При чому, є багато випадків, коли люди довірливо переказують значні суми грошей на невідомі рахунки і, практично, самі дозволяють себе обманути. Ці шахрайські схеми створюють серйозні загрози для фінансової та особистої безпеки громадян. Вони вимагають пильності та обережності під час взаємодії з невідомими або неперевіреними джерелами в мережі.

Зрозуміло, що через війну та викликані нею страждання люди стають особливо вразливими. Цим і користуються аферисти в мережі. Підробляють акаунти, обіцяють золоті гори, неймовірні виграші у якихось сумнівних лотереях та інших розіграшах. Особливо потерпають від цього одинокі престарілі пенсіонери з невеликою пенсією. Маємо вже випадки, коли вони позичають у знайомих крупні суми грошей, сплачують шахраям, а потім, коли виявляється, що їх обманули, реально втрачають здоровий глузд. Адже повернути позичених 30-40 тисяч гривень їм просто не під силу.

Тому ми не можемо допустити, щоб у війні з кіберзлочинністю українське суспільство залишилося беззахисним. Департамент кіберполіції розпочав реалізацію проєкту BRAMA, спрямованого на захист медіапростору від російської пропаганди та небезпечного контенту. Цей проєкт також має на меті підвищення рівня медіаграмотності серед українців, що дозволить їм більш обізнано реагувати на інформаційні виклики та підвищить загальний рівень кібербезпеки.

У рамках проєкту BRAMA реалізується комплекс заходів, спрямованих на блокування каналів поширення дезінформації та забороненого контенту. Також акцент робиться на популяризації безпечних практик використання мережі Інтернет серед населення.

Загалом у світлі загострення кіберзагроз та поширення шахрайства важливою стає не лише реакція владних структур, але й активна участь усіх вінничан у забезпеченні власної кібербезпеки. Проєкт BRAMA є одним із важливих кроків у цьому напрямку, сприяючи створенню безпечного та надійного кіберпростору для всіх українців.

Сергій ГОДУН