Тоді я відновила родовід до 1780 року і склала рід з 220 крил.

Ось час Другої світової, який забрав моїх найрідніших, не залишивши навіть могил.

Дід Петро Давидовський. Пройшов без поранень війну і загинув 29-річним у 1949-му в шахті в Донецьку. Могили немає.

Прадід Юхим Романов. Зник без вісти 15 вересня 1941-го в районі села Йосипівка Дніпропетровської області. Йому було 40. Могили немає.

Мій дядько. 17-річний  Михайлик Романов. Подірвався в 1946-му на міні, коли на тракторі орав колгоспне поле у селі Романів Хутір Іллінецького району. Могили немає.

Прабабуся Надія Романова. Померла залишивши двох маленьких дітей. Могили немає.

Вічна пам’ять вам,  підірвані крила мого роду…

Ірина Ярошинська,
журналіст