Вони наші біль і гордість! Вінниччина прощається із загиблими на цьому тижні Героями
Він повернувся з полону, але не повернувся з війни…
На фронті загинув 21-річний вінничанин Назарій Гринцевич. Йому було 11 років, коли Росія анексувала Крим і розв’язала війну на Донбасі. У цей час він поклявся собі, що буде захищати країну, як тільки стане повнолітнім. Після школи Назарій Гринцевич збрехав мамі, що їде на заробітки, а сам поїхав на курс молодого бійця в полк «Азов». Своє повноліття він зустрів на війні в Маріуполі. Отримав контузію та поранення. У підрозділі солдат з позивним Грінка став наймолодшим бійцем. Він провів на «Азовсталі» два місяці – як парамедик надавав допомогу і ховав побратимів.
Потім потрапив у полон й був засуджений до смертної кари.
Після повернення з полону заснував підрозділ «Контакт 12», у якому був командиром взводу оптичних спостерігачів. Назар міг більше не йти на фронт, навчати молодих бійців усьому, що сам освоїв у важких боях. Але пішов… Він був сміливий та зухвалий. І зовсім не боявся померти:
«Я знаю, якщо я помру, то я помру не просто так, ось і все. Я хочу звільнити Маріуполь».
У вівторок, 7 травня, його побратими повідомили трагічну звістку:
– «На щиті» повертається кращий з кращих… Назарчик, ти залишишся нам братом назавжди… — написав у соцмережах Андрій Вербецький.
На минулому тижні Вінниця прощалася із найкращими:
Костянтин Нізіцький став у лави української армії задовго до повномасштабного вторгнення. Протистояв ворогу у зоні АТО у 2015-2016 рр. Тоді із боями пройшов майже всю Луганську область. А у лютому 2022 року знову повернувся до війська. У званні сержанта воював у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Спочатку був Миколаїв, далі Херсон, а згодом Донеччина. Загинув воїн 30 квітня поблизу с. Нетайлове Покровського району. Йому навічно залишилося 50 років…
Віталій Маніковський захищав Україну від рашистських агресорів із минулого лютого. Воював у складі 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади, у якій був спочатку стрільцем, а згодом – мінометником-навідником. Віталій поліг у бою 30 квітня поблизу с. Терни Краматорського району. Йому було лише 39 років… Вдома чекали дружина та двоє донечок.
Олексій Луговий до ЗСУ долучився торік у лютому. Боронив Батьківщину у лавах 21-ї окремої механізованої бригади. Останній бій прийняв 29 квітня поблизу с. Терни Краматорського району Донецької області – за 30 км від своєї рідної домівки. Життя воїна обірвалося у 43 роки…
Володимир Савуляк став на захист Батьківщини на початку великої війни. Як водій 10-ї окремої автомобільної санітарної роти рятував із поля бою поранених побратимів, забирав тіла загиблих. Брав участь і у першому обміні полоненими – був серед тих, хто перевозив звільнених оборонців «Азовсталі».
На жаль, торік через важку хворобу, набуту під час несення військової служби, Володимир був змушений залишити ЗСУ. Серце воїна припинило битися 4 травня. Йому навічно залишилося 60 років… За проявлену мужність під час захисту Батьківщини Володимир Савуляк був нагороджений нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест».
Артур Домінов став на захист Батьківщини на початку масштабної російської агресії. Був старшим солдатом у 456-й бригаді транспортної авіації імені Дмитра Майбороди. Певний час вистежував повітряних цілі над Вінницею, а згодом був передислокований на один із найгарячіших напрямків фронту. Загинув поблизу с. Кринки Херсонської області.
Великодні дзвони за Героями в громадах
Біля н. п. Гірник Донецької області, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, 1 травня загинув іллінчанин, старший сержант Юрій Іванина.
Хмільник 7 травня навколішки зустрічав мужнього воїна Олександра Бойка. Старший солдат вважався зниклим безвісти з 16 лютого цього року. Лише тепер вдалося повернути тіло Героя додому…
Ямпільщина у жалобі. На війні загинув Василь Ковальчук — житель села Гальжбіївка.
Молодший лейтенант 24 квітня загинув поблизу н. п. Часів Яр Донецької області.
Війна забрала життя дзигівчанина Валерія Палащука. Воїн був у списках зниклих безвісти з 3 квітня 2023 року. 24 квітня за допомогою генетичної експертизи офіційно підтвердилась особа саме цього загиблого воїна. Сталося непоправне ще 3.04.23р. під час бойового зіткнення з ворогом поблизу Бахмута Донецької області.
Ще п'ятеро воїнів Гайсинщини відійшли у вічність.
Гайсинський район провів Олександра Млінкова та Сергія Бевза.
Ми маємо проводжати своїх воїнів та з вдячністю згадувати кожного захисника. Олександр Млінков був солдатом в/ч А 4840. Загинув 24 квітня поблизу н.п. Терни Донецької області. Поховали героя в селі Грузьке.
Сергій Бевз був солдатом в/ч А4840. Загинув 24 квітня. Поховали воїна в селі Мелешків.
У Губнику попрощалися із загиблим героєм — Володимиром Рагачовим. Він був старшим сержантом в/ч А4840. Загинув 24 квітня у бою біля н.п. Терни Донецької області.
Село Харпачка Гайсинської громади навіки стало рідною домівкою для Миколи Шеремети.
У червні 2016 року був призваний на строкову службу, а вже в липні 2017 року підписав контракт до лав Національної гвардії України. У серпні 2023 року був мобілізований. З жовтня 2023 року по грудень 2023 року боєць пройшов третій курс ''Морська піхота. Амфібійна підготовка» в Італії. В березні 2024 року був відправлений на завдання.
22 квітня 2024 року старший матрос Микола Юрійович Шеремета загинув в районі н.п Кринки Херсонської області. У героя залишилися дружина Ольга та дворічна донечка Єва.
На 800-й день повномасштабного вторгнення в Україну у Гайсині попрощалися із загиблим героєм-захисником Русланом Колісніченком. Загинув Руслан 27 квітня в районі н.п. Первомайське Покровського району Донецької області. У героя залишилися батьки, сестра та син.
На вічний спокій додому
На щиті повернувся воїн із с. Суботівка Микола Бабчинський. У перші дні повномасштабного вторгнення захисник стримував російських окупантів на рубежах Херсонщини. 26 лютого 2022 року у запеклих боях за рідну землю він, на жаль, загинув. Лише тепер офіційно стало відомо про страшну втрату.
А 28 квітня виконуючи бойове завдання по захисту Батьківщини в Луганській області загинув молодший сержант Збройних сил України Вадим Лопатинський.
Врятував побратима, а сам загинув…
6 травня громада Гопчиці провела в останню путь односельчанина, воїна 28 окремої механізованої бригаді ім. Лицарів Зимового походу Збройних сил України Михайла Яременка, який трагічно пішов із життя напередодні.
Після повномасштабного вторгнення 25 лютого пішов добровольцем захищати Батьківщину. Через півроку служби на передовій Михайло отримав контузію, після швидкої реабілітації повернувся знову до своїх побратимів. Але, на жаль, вже через місяць отримав другу контузію та повну втрату зору. Через три місяці зір повернувся до Михайла частково.
Під час операції зі звільнення Херсону Михайло з побратимами був у бойовому виході, група підірвалась на протитанковій міні. Але Михайло опанував себе й під час обстрілу витягнув пораненого командира з палаючого МТЛБ.
Після цього командир неодноразово телефонував зі шпиталю, дякував за порятунок та рекомендував до нагороди.
Втрачаємо найкращих
Захищаючи Україну, на війні поліг Богдан Крижній — житель села Тиманівка Тульчинської громади. Солдат Крижній служив номером обслуги механізованого батальйону.
Чоловік вірив у Перемогу, виборював її і загинув заради неї 27 квітня під час виконання бойових завдань в районі н.п. Василівка Харківської області.
У Козятині попрощалися з людиною, яка стала ангелом для багатьох бійців та прикладом для військових — Сергієм Чернієм. У мирному житті чоловік захоплювався столярною справою, відкрив приватний бізнес з виготовлення меблів, купив земельну ділянку і почав будувати дім. 19 липня 2022 року був призваний на військову службу.
Побратими просили нагородили Сергія нагрудним знаком. Але 28 квітня головний сержант – командир 1-го міномету мінометного взводу військової частини А7085 під час виконання бойового завдання на Луганщині загинув.
Загинув музикант із Калинівки
Сумна звістка надійшла у Калинівську громаду: на Донеччині внаслідок влучення БПЛА загинув уродженець Калинівки Павло Радецький. Українському захиснику навіки залишиться 24.
Багато калинівчан пам’ятають Павла як учасника рок-гурту «Материк».
До війська Павла Радецького мобілізували у липні 2022 року. Спочатку військовослужбовець проходив службу в одній із військових частин на Вінниччині, а в березні 2023 року його відправили на фронт.
У загиблого Героя залишилися дві бабусі, батьки, дружина та молодша сестра.
Рятував побратимів, а себе не зберіг
4 травня в останній земний шлях до рідного села, у Черепашинці, повертається «на щиті» вірний захисник України Леонід Іщук, який загинув 30 квітня на Донеччині.
Леонід Іщук був справжнім патріотом України, тому ще у 2014 році став на захист України, був учасником Антитерористичної операції у 2014-2015 роках. І коли ворог розпочав повномасштабну війну, Леонід Іщук в перші ж дні війни знову став на захист Вітчизни. Стрілець-санітар врятував не одне життя побратимів. Але власного життя він не зміг зберегти.
Життя, віддане за Україну
5 травня загинув житель с. Нова Ободівка Павло Клапак — молодший сержант військової частини А4765 — в зоні виконання бойових завдань у с.Кринки Херсонської області.
Іванівська сільська рада з сумом повідомляє, що в бою за нашу Батьківщину загинув мешканець громади Андрій Гут. Воїн поліг біля н.п. Невське Луганської області 30 квітня. Андрій пішов добровольцем до лав ЗСУ. Воював у складі окремого Вінницького стрілецького батальйону, потім в 66 окремій механізованій бригаді. Нагороджений державними нагородами та відзнаками.
Редакція газети висловлює щирі співчуття рідним загиблих героїв... Вічна слава і вічна пам’ять...
Сторінку підготувала Людмила ПОЛІЩУК
