Про це заявив голова МВС у федеральній землі Гессен: Німеччина повинна допомагати Києву з набором до армії.

Як відомо, наших чоловіків — ухилянтів є чимало і в інших країнах ЄС. Особливо у Польщі. Кожен десятий бізнес там відкрили наші біженці.

За деякою статистикою, українських чоловіків призовного віку може бути за кордоном до мільйона.

І зараз в Україні та за кордоном точиться багато дискусій стосовно того — повертати їх чи ні. І якщо Україна піде на такий крок, то чи буде це схвалено в країнах ЄС, де вони перебувають. Хочемо почути і вашу точку зору — ви за чи проти, якщо потрібно, то навіть добровільно-примусового повернення ухилянтів з-за кордону, куди вони проникли за корупційними схемами чи нелегально?

Після публікації на сайті «33-го» ми отримали чимало відгуків наших читачів.

Більшість за те, щоб ухилянтів повернути.

– Давно пора. Бо це ж як несправедливо, коли я йду щоразу біля хати сусідки, знаю, що вони продали машину і купили синові інвалідність. І той інвалід одразу рванув за кордон та влаштувався там на роботу. До Польщі. Тут інвалід — там роботяга.

А мого синочка і більшість простих хлопців з нашого села мобілізували.

Ми просто тихо зневажаємо тих, хто ось так схитрив і вивіз своїх чоловіків чи дітей. То значить, наші діти мають щоденно дивитись в очі смерті, щоб вони приїхали після війни і тут розкошували? Всі то всі!

Треба повертати!

Лариса Петренко,
Жмеринський район

– Навряд чи хоч одна країна ЄС піде на такий крок. Всі наші біженці мають там статус біженців від війни. Незалежно від того, яким чином потрапила до Європи людина. Є відповідний меморандум, який підписали всі країни ЄС.

Олександр Мусель,
вінничанин

– Я вам кажу як юрист — кожного ухилянта можна повернути, де б він не був. Ну хіба що з рф не можна.

Але там їх точно проти Украіни ще швидше мобілізують, аніж тут.

Як тільки приймуть закон, всіх чоловіків зобов’яжуть стати на облік. Хто не став — ухилянт. І на нього поширюється кримінальна відповідальність. Тому після порушення кримінальної справи і розслідування вже можна чоловіка оголошувати у розшук і повертати через Інтерпол.

Але чи буде така залізна воля у держави — це вже питання. Бо серед ухилянтів більшість дітей владної верхівки: то, скоріше, ці розмови так і залишаться розмовами.

Валентина Коваль,
читачка

– Коли ЄС побачить реальну загрозу від рф конкретно для себе, то сама тих українських чоловіків спровадить.

Це не складно. Сьогодні всі тимчасово переміщені особи в ЄС, інших демократичних країнах мають спеціальні дозволи на проживання.

Ось ці дозволи потрібно відмінити для чоловіків — українців призовного віку. І тоді вони мають право лише три місяці перебувати в ЄС.

Далі — депортація.

Олексій Якимчук, юрист

— А ви думаєте, ми чекаємо на фронті цих сцикунів? Думаєте, там такі потрібні? Та вони ж здадуться ворогу чи покинуть позиції при першій же нагоді.

Ви розумієте, що саме через ось таких ми потрапляємо в оточення. Бо половина відділення стоїть на смерть у той час, коли інша просто зрадила їх і втекла.

Павло Маринчук,
сержант ЗСУ

– Я на заробітках в Італії. І тут бачу чимало українських чоловіків. Знаю багатьох, яким на зароблені тут гроші мої давні знайомі заробітчанки, матері в основному, покупляли потрібні меддовідки та вивезли по них з України своїх синів.

А мій син мобілізований, ніколи не служив, мав купу болячок, але забрали служити. І вже другий рік на фронті.

То, виходить, ті, хто безсовісні, купили ті довідки, кращі матері, аніж я?

Бо вони вивезли своїх дітей, а мій в пекло війни пішов?

Галина Паламарчук,
хмільничанка в Італії

– Як можна було допустити, щоб в країні покупляли стільки липових довідок ухилянти?

Чула, у нас тепер країна інвалідів — їх три мільйони!

І що то за діряві такі кордони, що через них змогли виїхати до мільйона чоловіків призовного віку?

Хто це допустив — нехай ветує! Де раніше були, коли ця маса туди сунула?

Що треба зробити? Видати наказ: всі довідки про інва­лідність недійсні. І повторний огляд. Строго! І тоді побачите — більше половини тих інвалідів стануть здоровішими здорових. А ще ці доглядальники ін­валідів: якщо є хоча б інший — жінка чи чоловік не призовного віку — позбавити такого статусу.

Придивіться, тепер жінки-інваліди масово виходять заміж. 10000-12000 коштує їхнє заміжжя за «липових» обранців.

Марія Васильчук,
вінничанка

– Всі, хто є українцем за покликом, за паспортом, за місцем прописки – захисники і мають ними бути.

Я ще й не відокремлюю ні жінок, ні чоловіків. Конституція для всіх одна.

Людмила Бобровська,
волонтер

– Так, неодмінно повертати в палаючу, залиту кров'ю їхніх ровесників та мокру від сліз матерів, вдів та сирі, країну.

Адже виїхали в основному можновладці, нащадки заможних і власть імущих.

А простий Ваня та Гриша боронять їхніх мам та бабусь тут, поки Едуард та Максим сколочують собі бізнес за кордоном, як ви і пишете, пані Тетяно.

Однозначно — повертати. Або альтернатива, в залежності від віку, затверджена сума допомоги на обороноздатність ЗСУ.

Тільки ні в якому разі не перераховувати цю суму нашим можновладцям — злочинцям, а зразу адресно передавати техніку в той чи інший бойовий підрозділ.

Ніна Володимирець,
вінничанка, волонтер

Від редакції. Дискусія триває. Готові вислухати вашу точку зору.