На її хлібинах літають птахи, цвітуть незвичайні квіти та дерева, плавають лебеді. Символіку кожної гілочки чи квіточки знає ця коровайниця, читає про це та турбується, щоб кожен символ приніс для того, кому призначений цей обрядовий хліб, лише добро та благополуччя. Вперше Леся спекла для похресника свого чоловіка Василя, а потім пішло-поїхало: друзі, родичі, знайомі, друзі друзів та знайомі знайомих – слава про талант хмільничанки розійшлася усім Хмільницьким районом та поза його межами. Навіть в інші країни для подарунка брали випічку Лесі!

Пече для урочистих подій і свят жінка переважно вночі, бо вдень займається відповідальною роботою. А ще є мамою трьох дітей!

– Дві ночі та один день – стільки я найдовше витратила часу для того, щоб спекти 7 короваїв, коли одружувався син кумів. Це дуже непросто, але я вважаю, що без Божого благословення я б не взялась за таку відповідальну справу, — розповідає Леся Марченко.

Жінка каже, що завжди перед початком випікання короваю чи хліба молиться. Не обходиться без молитви і під час вимішування тіста.

– Пишаюся, що до приїзду владики Симеона у Хмільник пекла коровай для нього. Сама присутня не була, але парафіяни храму мені передали, що мій коровай дуже хвалили, — розповідає хмільничанка.

Випіканням короваїв Леся Марченко займається 4 роки, пече і хвилюється так, наче робить це вперше.

– Можливо, скажу банальну річ: печу такі короваї, які б хотіла б з’їсти сама, — зауважує коровайниця та розкриває невеличкі секрети своєї неповторної випічки: — Жодна коровайниця не видасть усіх нюансів, проте дещо таки розповім: я печу короваї з усіх домашніх продуктів та додаю не лише мед, а й спеції у тісто.

Наталя Міщук