З дитинства кожній людині відомий вислів Антуана Сент-Екзюпері «Мы в ответе за тех, кого приручили». З давніх-давен собака жив поруч із людиною, був її другом та помічником.
Собака робить багато корисного для нас. Спеціально навчені собаки допомагають розшукувати людей у горах, рятувати на воді, служать у поліції, а інші стають поводирями людей, які втратили зір, не дадуть вам заблукати в лісі.
Собаки — це розумні тварини, які відчувають емоції людини, розуміють, коли людині погано, і можуть розділити радість.
Безпритульні собаки — практично одна з візитівок кожного міста. Люди ставляться до них по-різному: хтось підгодовує, хтось з жалощів намагається віддати в добрі руки знедоленого собаку, а хтось «пригостить» стусаном чи отрутою…
Однак проблема бродячих тварин вирішувана. Про це говорить успішний досвід багатьох європейських країн. Для цього необхідний комплексний підхід і співробітництво влади з ентузіастами — волонтерами, які займаються безпосередньою допомогою у цій нелегкій роботі.
Одним із таких волонтерів є я і мої друзі. Ми в силу власних можливостей надаємо допомогу створеному близько десяти років тому Вінницькому притулку для собак «Планета».
Притулок завжди перебував і перебуває у постійному стресі: нестача їжі, медикаментів, амуніції і аксесуарів для тварин, побутової хімії, будівельних матеріалів тощо. Доля чотирилапих «безпритульників» не один раз висіла на волосинці. Важко вирішувались питання оплати комунальних послуг, оплати праці найманих працівників, влаштування цуценят і лікування тварин, що постраждали від жорсткого поводження людей.
Але притулок вижив. Поступово проблеми вирішувались. Завжди знаходились люди, які готові були прийти на допомогу.
Часто містяни сприймають притулок негативно. В їхній уяві це місце, де тварини живуть в брудних незатишних клітках, мерзнуть і голодують. Іноді і таке буває. Натомість керівництво в особі волонтера-адміністратора Постановської Тетяни Владиславівни і ентузіасти-волонтери роблять багато для того, щоб покращити життя вихованців у притулку.
Спільна робота зможе в корені змінити ставлення до притулку. Однак і сьогодні знаходяться горе-волонтери, які без дозволу вивозять з території притулку тварин, заважають роботі плітками, дискредитацією роботи керівництва, фейковим влаштуванням собак за кордон, шахраї, що незаконно збирають кошти нібито для притулку.
Спілкуючись з Тетяною Владиславівною, ми завжди відчуваємо її біль і турботу про своїх підопічних. Вона відповідальна, намагається навести порядок в умовах великої кількості собак, яких треба дуже любити, щоб прийти і зробити для них більше і краще від чистого серця. І головне її завдання — допомогти тварині знайти дім і турботливого хазяїна, люблячу сім’ю.
Зрозуміло — один в полі не воїн. Нині притулок і його мешканці надіються на допомогу вінничан і місцевої влади, а також осіб, у яких є можливість донести інформацію до мешканців міста щодо цивілізованого вирішення проблеми безпритульних тварин та фінансової допомоги.
Закінчуємо свої роздуми словами Махатми Ганді: «Бродячі собаки не падають з небес. Вони — результат ліні, байдужості та невігластва суспільства. І коли вони стають проблемою, то це пов’язано з нашим невіглаством і нестачею співчуття».
З повагою, волонтери:
6 підписів
