– Скільки років ти вже на війні?
– Я воюю вже вісім років. Спочатку був в АТО, а коли почалося повномасштабне вторгнення, прийшов у тероборону. Мене завжди цікавила розвідка.
– Не набридло? Ким ти працював у цивільному житті?
– Чесно? Трохи є таке відчуття. Але я вже втягнувся за весь цей час. Просто виконую свою роботу. А до війни працював у торгівлі.
– Минулий рік народження ти зустрічав у Бахмуті. Пам’ятаєш?
– Так, і дружина мені гарний сюрприз зробила, і побратими. Тож це було незабутньо – отримати торт в Бахмуті. Відео виклали у соцмережі, після чого мене навіть в магазинах впізнавали.
– Що ти відчуваєш? Війна ще довго триватиме?
– Думаю, що вони скоро виснажаться і ми зможемо їх вибити зі своєї землі.
– Ти проводив відпустку за кордоном? Бо хтось через Тису перепливає, а військовим можна офіційно…
– Так, двічі. Родина за кордоном, я за ними дуже сумую. Після повернення з бойових дій була пустота. Але родичі підтримали, тож тепер все гаразд.
– Як вдається «переключитися»?
– Ти просто потрапляєш у інший світ, коли за кордоном. З часом звикаєш та відходиш від війни. В тому європейському світі війна відходить на інший план.
– Про що ти зараз мрієш?
– Про відпочинок. Чекаю на відпустку. Також в планах навчання. Можливо, дізнаюсь щось нове для себе та корисне для служби. Обміняємось досвідом із військовослужбовцями з інших частин.
– Що головне в роботі розвідника?
– Не боятися і не думати ні про що погане. Бути цілеспрямованим, вчитися чогось нового, підтримувати побратимів, бо ви одна сім’я. І щоб ця сім’я була міцна – потрібно поважати один одного, десь підтримати, а десь навчити, допомогти.
– Як часто ви навчаєтесь?
– Коли був на контракті, то постійно раз на рік їздив на підвищення. Тактика війни весь час змінюється. Постійно потрібно їздити і вдосконалювати свої навички, як фізичні, так і професійні. Ділимося та обмінюємося досвідом.
– Після перемоги ти продовжуватимеш службу?
– Хотілося б повернутися до цивільного життя. Дружина та дитина для мене на першому місці. Хотілося б прожити з ними мирне життя. Перемога для мене – це щоб кожен зміг повернутися живий і здоровий до своїх сімей. Щоб все було гарно і всі були разом.
Спілкувався
Роман Ковальський
