З пані Іриною можна не погоджуватись. Але з таким же успіхом можна захоплюватись її талантом мовознавиці та педагога.

По Вінниччині минулого тижня у Ірини Фаріон, професорки, доктора філологічних наук, політичної діячки був цілий тур.

Ми вже повідомляли на сайті «33-го», що її на Вінниччину запросив колега зі «Свободи», наш позаштаний кореспондент Сергій Тімков.

Ось як Ірина Фаріон відгукнулась про відвідини Вінниччини:

— Селище Томашпіль, що на східному Поділлі, мала за честь відвідати вперше, аби поспілкуватися з громадою про проблеми в час великої війни і презентувати монографію «Англізми і протианглізми….» про нові й дуже небезпечні загрози для нашої національної ідентичности. Завжди будьмо на сторожі національної Гідности й окремішности! Мотором цієї прецікавої і живильної зустрічі став мій побратим-свободівець Сергій Тімков з таким запасом енергії і націоналістичних переконань, що їх би прищепити кожному, хто ніяк не визначиться зі своїм світоглядом.

Повна зала Центру культури та дозвілля з переважною більшістю молоді — це добрий знак нашої невідступної і системної роботи. Найзворушливішим для мене стало бажання охоронців-міліціянтів стати до світлини і поспікуватися на почуту тему. Дякую, хлопці, за вміння не лише тримати порядок, а й слухати і чути.

Виняткова вдячність Сергієві Тімкову за організацію поїздки до нашого сакрального місця — історико-культурного заповідника «Буша» як символу нашої історичної незламности, що блискуче виписано в повісті українського письменника Михайла Старицького «Облога Буші» та драмі «Оборона Буші». Польський окупант стер з лиця землі місто з 16-ма тисячами населення, але не зламав її мешканців. Дружина сотника Завісного, що боронив Бушу, після вбивства свого чоловіка завела натовп ворогів у вежу і сіла на порохову діжку зі смолоскипом, висадивши себе в повітря разом з ними…

Неподалік села Буші — геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Гайдамацький Яр», що у своїх скелях ховає пам’ять про незламного Гонту, розтерзаного згодом поляками. Мало минути понад 160 років, щоб 15 червня 1934 року Григорій Мацейко (псевдо Ґонта) як член Організації українських націоналістів здійснив замах на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького на знак помсти за сотні років окупації наших земель і зокрема за вбивство Гонти...»

Ірина Фаріон у Вінниці також презентувала свою нову книгу «Англізми і протианглізми: 100 історій слів у соціоконтексті», у якій проаналізоване сучасне українське мовно-суспільне явище англобарбаризації (засилля) запозичень.

Наразі пані Ірина відстоює у суді своє право на роботу у Львівській політехніці. Бо вважає звільнення незаконним і скоординованим російською ФСБ. До речі, у суді її захищає адвокат із Вінниччини. Прізвища його пані Ірина не назвала. Але публікації щодо її незаконного звільнення розміщує колишній політичний в’язень, нині юрист та профспілковий діяч Юрій Павленко (Хорт).

Стосовно війни політик переконана, що у ній переможе Україна. При цьому згадала відважних воїнів із підрозділів «Свободи», які ціною власного життя стримують на фронті окупантів. Власне, як і всі наші Захисники та Захисниці. Низький їм уклін, а полеглим — Вічна пам’ять.

Науковець розповіла про відвідини Погребища, де на власні очі побачила легендарну річку Рось. Мовляв, певне, путін не знає про неї, інакше не вигадував би історичні небилиці. Ось вона – Рось, ось вона – Русь, Київська Русь.

Спроби формування її негативного іміджу в соцмережах професорка охарактеризувала як політичне замовлення з боку прорашистських сил в Україні. Сказала, що це помста за її послідовну роботу щодо творення Української незалежної національної держави.

Місто Вінниця найбільше запам’яталося львів’янці перебуванням у музеї Симона Петлюри. Вона навіть посиділа на лавці поряд зі скульптурою великого Українця. І сказала, що це додало їй наснаги для подальшої праці, для утвердження та розвитку нашої української держави.

Після зустрічі з Іриною Фаріон відбувся аукціон з продажу книг авторки, кошти з якого будуть використані для ЗСУ.

Коли верстався номер газети, стали відомо, що Ірину Фаріон поновлено на посаді професорки кафедри української мови у "Львівській політехніці" — рішення Апеляційного суду Львова

Суд також зобов'язав виплатити їй понад 123 тис. грн за період вимушеного прогулу, повідомляють ЗМІ.

Нагадаю, Фаріон звільнили минулого року через її скандальні заяви про російськомовних бійців "Азову" і Третьої штурмової бригади.

Василь СНІГУР