Вони наші біль і гордість! Вінниччина прощається із загиблими на цьому тижні Героями

Мамо, я соловейком вранці защебечу…

22 травня обірвалося життя Ігоря Скапровського з с. Северинівка, патріота, щирого українця, військовослужбовця, учасника Революції гідності. Він в перші дні пішов добровольцем на війну. Служив у 110 окремій механізованій бригаді, був важко поранений під Авдіївкою. Далі нести службу здоров‘я не дозволило. Світла пам‘ять про Ігоря Скапровського назавжди вписана в книгу Героїв російсько-української війни. Поховають Героя на Северинівському кладовищі.

Ободівська громада знову у скорботі… 21 травня обірвалося життя Захисника з с. Цибулівка – воїна-Героя Олексія Скрипаря, 1979 р.н., майстра-гранатометника відділення технічного обслуговування військової частини А0666 у с. Олександро-Калинове Краматорського району Донецької області.

Жмеринка прощалася із синами-героями «на щиті»

На війні загинув Денис Брик (позивний Панда) зі Жмеринки. Денис — випускник ліцею №3 та Жмеринського ВПУ, мав досвід роботи провідником на залізниці та на елеваторі «Кусто Агро». У січні 2023 року він приєднався до 118-ї ОМБР для захисту України. Молодшого сержанта Дениса Брика було призначено на посаду командира відділення.

Боєць загинув 18 травня на Запорізькому напрямку. Йому було 29 років. У нього залишились дружина, двоє дітей, батьки та сестри.

А 16 травня Жмеринська міська територіальна громада попрощалась з славним сином-патріотом Русланом Свірідою, який віддав життя за рідну країну.

Він був відповідальним, надійним і мав авторитет серед військових 1-ї стрілецької роти 170 батальйону 120-ї бригади.

До повномасштабної війни Руслан Свіріда був майстром виробничого навчання Браїлівського професійно-технічного ліцею. 28 років присвятив навчанню молоді.

Загинув Руслан Свіріда у бою 10 травня поблизу н. п. Терни Краматорського району на Донеччині.

14 травня Жмеринка навіки попрощалась з Олександром Тітюцьким, Героєм, який віддав життя за Україну. Жмеринчанин гідно та відповідально виконував свій військовий обов’язок у 2-му взводі 1-ї роти 170 батальйону 120-ої бригади.

З побратимами наближав Україну до омріяного миру та нещадно знищував ворога, що забрав у нього сина Дмитра. З 2014 року син Дмитро захищав Україну та загинув у листопаді 2022 року у свої 28. 9 травня – не стало й батька.

Загинув Олександр Тітюцький у селі Терни Краматорського району на Донеччині. Йому тепер навіки 51…

13 травня Жмеринська міська територіальна громада назавжди попрощалась зі своїм славним сином-патріотом Іллею Снігуром. Щодня з побратими 170-го батальйону 120-ї бригади наш земляк у найгарячіших точках на сході України стримував ворога та наближав Перемогу.

Тепер Іллі назавжди 27. Серце мужнього воїна зупинилось 8 травня у Лимані на Донеччині: Ілля отримав вогнепальне поранення, несумісне з життям. Поховали загиблого воїна на Алеї Героїв у Жмеринці

Чорний смуток у громадах

Загинув житель села Красносілка — Олександр Кирилюк.

12 травня при виконанні бойових завдань у н.п. Спірне Бахмутського району політ воїна обірвався…

Дашівська громада попрощалася зі своїм героєм Артемом Хом’яком, 26.07.1980 року народження. Був солдатом в/ч А2393. Артем загинув 20 серпня 2023 року поблизу н.п. Курдюмівка Бахмутського району. До теперішнього часу Артем вважався зниклим безвісти. Майже рік очікування, мук і страждань невідомості, болючих сліз і страху. Отримали безповоротний вердикт – загинув, підтвердження ДНК-експертизи, яку отримала родина героя. Поховали героя на кладовищі села Городок.

Ободівська громада попрощалася із загиблим воїном-захисником Олексієм Скрипарем, 1979 р.н. Олексій служив майстром-гранатометником відділення технічного обслуговування бронетанкової техніки взводу технічного забезпечення танкового батальйону військової частини А0666. Загинув 21 травня в селі Олександро-Калинове, Краматорського району. Поховання військового відбулося у селі Цибулівка.

Джулинська громада на колінах прощалася та проводжала свого героя Василя Стефанчука. Народився Василь Миколайович 5 березня 1967 року. Разом із дружиною Наталією виховували двох синів – Миколу та Івана. Василь Стефанчук пройшов горнило Афганістану. Отримав в квітні цього року бойову повістку.

Солдат в/ч А4856, проходив службу на посаді стрільця взводу стрілецької роти в/ч А 4856.

Загинув 19 травня поблизу н.п. Нескучне Харківської області.

У Бондурівському старостинському окрузі попрощалися з загиблим захисником Русланом Кіпоренком. До війни працював в СФГ «Фортуна». З перших днів війни мобілізувався добровольцем. Був старшим солдатом у в/ч А 7334. Загинув Руслан 18 травня в районі н.п. Калинове Покровського району Донецької області. У Руслана залишилися дружина та два сини.

В Бондурівському старостаті попрощалися з іще одним загиблим захисником — Ігорем Юрченком. Ігор служив у центрі Сухопутних військ. Працював на Укрпошті, Гайсинському молокозаводі, охоронній службі. Учасник АТО. З перших днів війни пішов добровольцем. Був сержантом у в/ч А1619. Загинув 18 травня 2024 року в районі н.п. Красногорівка Донецької області.

У Кіблицькому старостинському окрузі попрощалися з Олександром Куропатвою.

Олександра спершу не призвали. 10.04.23 року сказавши матері: «Я більше так не можу, хто, якщо не ми, буде боронити нашу землю?»

Олександр Куропатва пройшов навчання у Великобританії, повернувся і продовжив боротьбу в складі 35 бригади морської піхоти.

17 липня 2023 року рідним сповістили, що їх Олександр пропав безвісти.

Десять місяців мати Марія Василівна, брат та вся родина жила надією про те, що їхній син, брат, живий і повернеться до них.

Навідник десантно-штурмового відділення батальйону морської піхоти військової частини А0216, матрос Олександр загинув 17 липня 2023 року поблизу населеного пункту Авдіївка Покровського району Донецької області.

На могилі моїй посадіть молоду яворину

У Гнатівці Кущинецького старостату попрощалися із загиблим захисником Олександром Лайком. Проходив службу на посаді старшого солдата, стрільця 3-го піхотного відділення піхотної роти військової частини А 4944. 15 травня загинув поблизу н.п. Новомихайлівка Покровського району Донецької області. У героя залишилися матір та дружина.

27 травня, в останній земний шлях до рідного села, у Нападівку, повернувся на щиті відважний нацгвардієць Олександр Гаврилюк.

Трагічна звістка надійшла із Запорізького напрямку, де 21 травня загинув відважний нацгвардієць Олександр Гаврилюк. У червні йому мало б виповнитися тридцять два.

У 2014 році Олександр Гаврилюк підписав військовий контракт та став до лав Національної гвардії України. Пройшов військове загартування в перші роки АТО. Після закінчення контракту працював за кордоном. Там і застала його повномасштабна війна. Юнак повернувся в Україну, у свою військову частину та став на захист рідної землі.

На Сумщині трагічно обірвалося життя

вірного захисника Василя Войтовича.

Народився Василь 23 грудня 1988 року у багатодітній родині в с.Павлівці, він був наймолодшим серед сестер і брата. Навчався у місцевій школі, потім у Гущинецькому ВПУ №32. До початку повномасштабної війни працював на різних роботах у столиці. А коли ворог напав на Україну – відразу ж пішов добровольцем. З 15 березня 2022 року військовий мужньо боронив рідну землю.

У захисника залишилися 4 дітей, 2 сестри, брат, який нині також зі зброєю у руках захищає рідну землю.

22 травня до Хмільницької громади «НА ЩИТІ» повернувся захисник України

Віктор Хомюк, 08.05.1976 р.н. Життя воїна обірвалося 21 травня внаслідок важкого поранення. Захисника України поховали на Митницькому кладовищі.

18 травня в селі Дачне Одеської області, у віці 47 років, перестало битися героїчне серце Вадима Ніколайчука — начальника радіостанції взводу управління роти радіоелектронної боротьби, жителя селища Турбів.

Пішов на фронт, щоб діти не гинули

У липні Сергію Дронову мало виповнитись 50 років.

Закінчив сільську школу, вступив до технічного училища, де освоїв професію газозварника. Відслужив строкову військову службу. Одружився, донька Дарія навчається у м. Харків. 18 років тому приїхав на Липовеччину. Працював на пилорамі у місцевому господарстві, згодом на будівельних роботах. У складі 21 окремої мотопіхотної бригади солдат Сергій Дронов брав участь у захисті суверенітету на сході України, там жила його мама. Служив на посаді навідника зенітного артилерійського взводу.

Захищаючи територіальну цілісність України, загинув 16 травня поблизу н.п. Терни Краматорського району Донецької області. Лукашівська земля буде його останнім прихистком.

Вінниця на колінах перед Героями

В’ячеслав Романюк мобілізувався до війська навесні 2022 року. Боронив Україну у складі 111-ї окремої бригади територіальної оборони. Свій останній бій В’ячеслав прийняв 21 травня на донецькому напрямку. Життя воїна обірвалося у 55 років…

Василь Вітюк добровільно став у лави оборонців України у перші дні повномасштабного вторгнення. Був стрільцем-гранатометником у 120-й бригаді територіальної оборони ЗСУ. Разом із побратимами пройшов пекельні бої під Куп’янськом та Бахмутом. Загинув воїн 17 травня поблизу села Стариця Чугуївського району Харківської області.

Захиснику було лише 58 років. Вдома на нього чекали дружина та троє дітей…

Поховали Захисника на його батьківщині у с. Тростянець.

Сергій Ротаренко з березня цього року захищав Україну. У складі 25-го окремого десантно-штурмового батальйону брав участь у боях на Донеччині. Життя воїна обірвалося 24 травня під час виконання військового завдання поблизу с. Яснобродівка Покровського району. Йому було лише 37 років… Вдома на Сергія чекали батьки, дружина та маленька донечка.

«Сергій був людиною з великої літери, завжди йшов на допомогу», – розповідає дружина полеглого Героя Лілія.

Поховали воїна на Алеї слави Сабарівського кладовища.

Редакція газети висловлює щирі співчуття рідним загиблих героїв… Вічна слава і вічна пам’ять…

Сторінку підготувала Людмила ПОЛІЩУК