Шостого червня урочисто відкрили меморіальну дошку визначному культурному діячеві України Анатолію Левицькому

Дошку встановили на фасаді  Вінницької обласної філармонії ім. М.Д. Леонтовича, де Анатолій Іванович пропрацював керівником багато років.

Він створив та реалізував низку культурно-мистецьких проєктів. Зокрема, з ініціативи Анатолія Левицького в 2016 році у Вінницькій філармонії було створено симфонічний оркестр. Також, завдяки його зусиллям і наполегливості, рішенням обласної Ради у 2017 році Вінницькій обласній філармонії було присвоєно ім’я Миколи Дмитровича Леонтовича.

Його внесок у культурне життя Вінниччини неоціненний! Ентузіаст, енергійний професіонал, знавець українських народних традицій, він більше 50-ти років життя віддав розвитку духовності Поділля. Фестивалі мистецтв “Зорі над Бугом”, “Гроно Поділля”, художні звіти у столиці України, огляди творчості районних колективів, молодих талантів і багато -багато іншого… У 2016-му він створив довгожданий симфонічний оркестр у Вінницькій філармонії, а у 2017-му році ініціював присвоєння їй імені Миколи Дмитровича Леонтовича.

Цього вечора у вінок пам’яті Анатолія Левицького переплелись виступи творчих колективів філармонії. Потужно прозвучала увертюра до “Тараса Бульби” у виконанні симфонічного оркестру під керуванням маестро Георгія Куркова, “в голосі” був виконавець оперної арії з “Риголетто” Йосип Машталер. Академічний камерний оркестр “Арката” буквально “проспівав”емоційні  «Пори року» Антоніо Вівальді, про які кажуть, що це музика з небес! Подільський камерний хор “Леонтович-капела” під керуванням Ольги Бабошиної порадував оригінальним виконанням “Червоної рути” і “Бесаме мучо”. Драйвовий колектив “Експромт” Олега Прокопчука нині виступає у військових частинах і реабілітаційних центрах, прозвучала їхня родзинка “Я не здамся без бою”. А народний артист України Станіслав Городинський “взяв за серце” кожного своєю коронною піснею:

Не надійтесь, брати, на чужі сильні крила,
Не одного вже з вас чужина загубила.
Не цурайтесь, брати, свого роду й коріння,
Такі будуть плоди, яке було насіння.

Іноді одна фотографія вартує тисячі слів… У альбомі Левицького зустрічі із світовими діячами культури, політиками, громадськими активістами, воїнами, хліборобами… Він жив і творив для людей! А кохана жінка, вірна подруга Галина Левицька завжди була поруч. “Так ніхто не кохав. Через тисячу літ лиш приходить подібне кохання”, – співала Ірина Швець, народна артистка України.

Юрій Васильківський, автор гімну “Сухопутні війська України” згадав, яким людяним був Анатолій Іванович, скільки допомагав співробітникам і всім, хто до нього звертався.

Завершував пам’ятний концерт славетний академічний ансамбль пісні і танцю “Поділля”. Про цей 80-річний колектив — створений у 1944-му, відразу після визволення Вінниці від фашистських загарбників! - Анатолій Іванович Левицький говорив: “Це моя душа!”. Як артисти танцювали, як співали, як дзвеніла золота труба, як натхненно керував кожним номером маестро Анатолій Кондюк — залишилось незабутнім враженням для всіх присутніх!

Ось вона, творча пам’ять діячів культури, яких підтримував і розвивав директор філармонії Анатолій Левицький. Вони підуть далі і понесуть вдячність і любов до мудрого наставника.

...11 місце у 5-му ряду глядацької зали досьогодні недоступне для продажу, воно залишається місцем Анатолія Івановича Левицького...

Як відомо Анатолій Левицький (1947-2023). Свій трудовий шлях розпочав після закінчення Вінницького музичного училища в 1965 році. У 1974 році закінчив Харківський інститут культури. А вже в 1975 році був призначений на посаду директора Вінницької обласної філармонії й на цій посаді працював 19 років.

Був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, створив і очолив концертну бригаду для обслуговування ліквідаторів аварії.

Із 1994 року працював на посаді начальника управління культури Вінницької міської ради. Із 1997 – очільник управління культури і туризму облдержадміністрації. В 1999 році обіймав посаду заступника голови обласної державної адміністрації. Із 1999 року до квітня 2008 року працював начальником управління культури і туризму облдержадміністрації. 2008 року він вдруге був призначений директором Вінницької обласної філармонії.