Ви знаєте, що одну з найпопулярніших пісень 20 століття «Bésame mucho» (цілуй мене палкіше) написала 16-річна вихованка католицької школи зі строгими правилами?
Консуеліта Веласкес народилася 21 серпня 1916 року у Мексиці. По лінії батька сім’я Веласкес належала до почесного роду і пишалася великим прадідом – тим самим Дієго Веласкесом.
«Цілуй мене міцніше» було криком серця дівчинки, яка жодного разу не цілувалася.
З 4 років і до свого світового хіта вона мала лише заняття музикою!
Батько рано помер, залишивши дружину із 5 дітьми. Молодшу віддали до католицької школи, мати хотіла, щоб згодом вона прийняла постриг.
Але у Консуеліти від багатогодинних молитов почалися непритомності та запаморочення, і її довелося забрати додому.
Якось на дитячому святі піаніст помітив, як 9-річна дівчинка з дуже бідної родини вправно перебирає пальчиками клавіші піаніно, і запропонував їй вчитися, сплативши всі витрати.
Вступивши до консерваторії, Консуеліта зрозуміла, що жорсткий розпорядок монастирського життя — просто синекура порівняно з муштрою майбутніх професійних музикантів: 6-7 годин занять без вихідних та свят.
“Пісня нікому не була присвячена, – як зізнається Консуело через багато років, – це була мрія, мрія про кохання”.
Вона на радіо послала пісню під псевдонімом: раптом подумають, що в неї є «досвід, якого у порядної дівчини бути не могло».
А потім на неї впала слава!
Мати не повірила своїм вухам, дізнавшись, що «соромну пісню» написала її рідна дочка, яку побожна донна прочила в черниці. Жінка була впевнена, що її дочка покрила себе вічною ганьбою і тепер ніхто не візьме її заміж.
А юну піаністку тим часом запросили до Голлівуду.
У неї закоханий був Уолт Дісней!
Могла зробити кар'єру актриси в Голлівуді, їй пропонували контракти та нечувані гроші, але вона не залишилася в Америці і через місяць повернулася на Батьківщину. Звичайно, вона мріяла прославитись, але зовсім не популярними “непристойними” піснями, їй хотілося стати великою класичною піаністкою, адже вона закінчила Національну консерваторію.
Вона прожила довге життя в Мексиці, була місцевою пам'яткою, з дуже скромними статками.
Все життя концертувала, написала близько 200 музичних творів.
Вона очолювала Спілку композиторів Мексики.
Була депутатом парламенту!
Заміж вона вийде єдиний раз - без романтичного кохання. За музичного редактора місцевого радіо Маріано Рівера Конде, який зробив популярною її першу пісню, зажадав відвести його до автора, а через 3 роки запропонував їй руку та серце – згоду дала мати дівчини.
Це до нього вона, на вимогу матері, повернеться з Голлівуду, народить від нього 2 синів, які стануть досить добрими художниками, переживе його на 30 років, але більше так і не вийде заміж.
Коли «Бесаме мучо» пролунала по радіо, пісня з того моменту стала світовим шлягером, через 3 роки – переможницею першого хіт-параду в США, а потім символом 20 століття.
Тільки за офіційними даними тираж записів «Бесаме мучо» 120 мовами, більш ніж у ста країнах, становив понад 100 мільйонів екземплярів, а виконували цей витвір понад 700 артистів, серед яких були такі гранди, як «Бітлз», Елвіс Преслі, Пласідо Домінго , Френк Сінатра.
В середині 50 років до композитора Соловйова-Седого подзвонили зі спілки композиторів і попросили прийняти у себе вдома композитора з Латинської Америки, який хотів подивитись , як живуть композитори в СРСР.
Прийшла жінка з перекладачем, в руках у неї був невеликий саквояж.
Поки накривали на стіл- вони спілкувалися.Жінка його запитала: а ви які пісні пишете? Він сів до рояля і заграв « подмосковниє вечора»- вона сказала, що знає цю мелодію. Потім він її запитав те саме. І вона сіла і так само награла на роялі мелодію «бессаме мучо». Він їй заперечив, сказав що це пісня народна..Але це дійсно була її пісня.
Коли вона пішла помити руки, зі своїм саквояжем,Соловйов Седой запитав у перекладача: а що вона носить в саквояжі?
І той відповів:у них там з грошима і банками постійні проблеми,тому вона всі гроші , які отримує по авторському праву за пісню- переводить в дорогоцінності і носить їх з собою в саквояжі.
Так що бідна вона була тільки в молодості.
Не знаю чи це правда, але легенда гарна.