Вже поранені воїни, що проходять реабілітацію у Вінниці, добрались до кінотеатру «Родина», щоб побачити цей резонансний фільм українських митців, а ви ні?
До речі, на перегляд прийшли воїни на чолі із керівником закладу Світланою Голодюк, (на фото). От би всі так дружньо завели хоча б представників своїх установ та учбових закладів на ці перегляди!
Повірте, цей фільм має переглянути кожен українець. Як і моральні люди світу. І він не важкий як дехто вважає! Мовляв, вистачає і реального горя.
Бо там ви ще раз побачите якими високопрофесійними , інтелектуальними, талановитими були творці української літератури та мистецтва. Вам в рази захочеться розмовляти рідною мовою і гордо нести статус українця. Побачите європейські помисли наших попередників, споконвічну жагу свободи і ту страшну чекістську машину, яка як катком нищила українське, бо бачила в ньому основного ворога ще тоді.
В основу покладені так ретельно засекречені факти про те, як усіх талановитих українських письменників і поетів, режисерів та митців України поселили у Харкові в побудований для них комфортний дім літераторів «Будинок слово».
І під наглядом чекістів вони мали творити шедеври про комуністичну епоху і Сталіна. Чому у Харкові?
Бо до 35 року там була столиця України.
Свободолюбиві письменники і поети із широкою душею не скоро запідозрили, що у кожній наданій квартирі встановлено прослушку.
І пише на них усіх доноси безталанний, але заздрісний покидьок, який за допомогою енкаведистів присвоїв собі твір письменника Хвильового. Ну чим не класика: хіба поряд з вами не було таких? Далі не хочу переказувати фільм.
Скажу лише, що всі наші письменники та журналісти, аж до теперішнього дня розділились на тих кого надламали, і відгодували безкоштовними буфетами та ікрою, під сто грам… іншими благами. Ну як безпринципних свиней… із байдужими серцями.
І тих, хто побачив Голодомор, всю суть злочинної системи і намагався це донести. І тепер намагається донести правду народу.
Ось саме ці і увійшли тоді до списку Розстріляного Відродження.
Там ще є цікавий факт – як Імперія зла приласкала брехливими ідеалами світових письменників і поетів.
Серед них Барбюс, Ролан, інші, які свідчили проти Петлюри. Тоді українського очільника держави у еміграції, розстріляного агентом НКВД у Парижі. Якого завдяки їм оправдали.
З нього почали, Сандармосом продовжили. А були ж іще українські кобзарі. Цих сліпих народних митців зібрали начеб то на семінар і просто підвели до шахти та скинули у неї. Всіх без винятку. Про таку наругу фашистів ми чули, читали, бачили у «Молодій гвардії». А де чули про це? Як і про те, що талановитий письменник Хвильовий застрелився, бо не міг пробачити своїй совісті, що був командиром Червоної армії, яка утвердила цю імперію зла в Україні.
А далі була куля на двох для Куліша та Курбаса – геніїв української драматургії та театру
У списку розстріляних у Сандармосі З листопада 1937 року – «в ознаменование 20-летия Великого Октября – під номером 177 був Микола Куліш, а під номером 178 – Лесь Курбас. Два геніальні побратими з українського «Розстріляного Відродження», яких не роз’єднала ця остання куля – одна на двох…
Засуджених на смерть із цього «Будинку слово» везли на лютому морозі на вантажівках – роздягнених і зв’язаних спинами по двоє – капітан Матвєєв ставив їх біля рову й стріляв одному з них в обличчя, вбиваючи однією кулею – для економії – відразу обох.
Якщо розстріляний подавав ознаки життя, Матвєєв для певності трощив йому череп залізним ломом, що потім з чекістською пунктуальністю занотовував у своїх «сводках»…
Ось так- за українське слово! І талант наданий українським митцям Богом!
Подалі від Москви, подалі від Москви, подалі!!!
Це тоді зрозумів Хвильовий. А він був головним авторитетом тодішньої української еліти. Перед трагічними подіями застрелився сам…
А в цей час Тичина і іже їли і далі дармову ікру і не бачили Голодоморів та ГУЛАГів. Куряча сліпота – хвороба не одного покоління українських зянечарених митців.
Вам ще треба щось засвідчувати?
Багато із написаного тут немає у фільмі.
Просто даю фундамент, щоб краще зрозуміти, про що там.
Тетяна Редько
