Притягальну силу має село Забужжя Брацлавської ТГ, розташоване поряд з курганом і поселенням Черняхівської доби. Видно, пращурам, як і нам, подобались мальовничі краєвиди, вигини Південного Бугу, щедра земля… Тут сила природи лікує, заспокоює, дарує міцний сон без ліків!
Тонко відчуває потужну ауру і красу цих місць Григорій Зорик, заслужений художник України, викладач Тульчинського училища культури. 29 червня, коли православні українці вшанували пам’ять святих верховних апостолів Петра і Павла за новим церковним календарем, відкрилась тридцята (!) персональна виставка Григорія Зорика, яка стала ПЕРШОЮ для новоствореної артгалереї культурно-рекреаційного простору “Рутенія” в Забужжі.
Заснувала сільську картинну галерею Алла Торчинович, уродженка Забужжя, яка 25 років прожила у Лондоні і повернулась у рідні місця. З подругою і вірною помічницею Людмилою Гарарук її міцно поєднало бажання показати благодатну силу та красу Подільської землі. За лічені місяці на обійсті старої хати у Забужжі була побудована сучасна галерея, якою будь-яке європейське місто могло б пишатись.
Григорій Зорик назвав цю виставку “До джерел”. Ліси, озера, тихий плин Бугу, м’які пагорби, сільські хати, зимова риболовля… “Я вчуся у природи”, – стверджує митець. Ці миті, вихоплені уважним поглядом художника, занурюють глядачів у світ природної гармонії.
– Полотна Григорія Івановича виставлялись у багатьох музеях України і зарубіжжя. Організатори “Опера-фест” у Тульчині просили, щоб саме його картини прикрашали Золоту залу палаца Потоцького, – відзначила колега Євгенія Фолюшняк. – Григорій змалку працював, допомагав батькові-ковалеві. Він не розлучався з фарбами, постійно малював, отримав освіту у Одеському університеті. В його картинах – історія, обряди, звичаї, природа, люди… До нього прийшов великий заслужений успіх! Він автор герба Тульчина і Тульчинського району. Члени “Тульчинського земляцтва” ініціювали присвоєння Григорію Зорику звання Почесного громадянина Тульчина. Роботи Зорика знайшли поціновувачів у США, Канаді, Великій Британії, Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Данії, Польщі, Чехії, Болгарії, Сербії. Посольство Китаю закупило 20 його творів, вони експонуються у Національному художньому музеї у Пекіні. Григорій Зорик — наша українська проста дитина, але така, яку не соромно показати всьому світу!
На відкритті сільської картинної галереї у Забужжя побував скрипаль Кирило Стеценко, народний артист України, рідний онук відомого українського композитора Кирила Стеценка (1882-1922).
– Хіба я міг не приїхати? Залишив купу справ у Києві, примчав сюди з величезною цікавістю. Адже тут мій дід зустрічався з Миколою Леонтовичем. Під орудою Стеценка республіканська хорова капела УНР з величезним успіхом виконувала “Щедрик”, “Дударик”, інші твори Леонтовича. Адже геній Леонтовича міг з трьох нот сотворити симфонію!- захоплено розповідав Кирило Стеценко.
Відкриття галереї супроводжувалось концертом скрипаля, на якому він виконував твори класичної і народної музики, імпровізував і, за його словами, намагався “достукатись до свідомості через підсвідомість”. І йому це вдалось! По-новому люди дивились на знайомі краєвиди, які надихали до творчості великих митців.
…А ввечері лавандове поле огорнуло все Забужжя ароматом, посвіжішало, тільки від Бугу тягнуло теплом… Дружина художника Валентина Іванівна пригостила всіх гостей “на Петрівку” компотом, бутербродами…
– Напевне, до нас художники будуть приїжджати, писати картини, виставляти їх в нашій галереї, – перемовлялись жителі Забужжя.
Ірина ЗОНОВА
