Чому зняли Борзова? Це, напевно, найголовніше запитання ставили один одному жителі Вінниччини. Особливо у коридорах влади

Нагадуємо, що звільнений з голови ОВА Сергій Борзов в коментарі одразу попросив не додумувати, бо, мовляв, пішов за станом здоров’я, добровільно написавши заяву:

— 4 роки на посаді, 2,5 року з яких — у стані війни. Вінничани гідно пройшли цей шлях. Дякую кожному мешканцю області за це. Дякую команді, Президенту.

Вимушено йду з посади через стан здоров’я. Прошу не гаяти час на жодні маніпуляції. На посаді зроблено багато, і результат є. З повагою до кожного, хто допомагав і був поруч.

Але в нас так не проходить. Бо саме ті, хто розсипався в компліментах та лайкав за «царювання» чи боязливо мовчав, чи підгаджував у підворотні, тепер почали надолужувати згаєне чи показувати справжнє обличчя. Бувалі функціонери стверджують, що бабами, бабками і бухлом «топлять» усіх неугодних опонентів.

Що застосовують в цьому випадку і чи спрацювало та спрацює на майбутнє? Будемо розбиратись.

Вакурат із звільненням по усіх соцмережах почало гуляти відео із заправки Окко, де особа, схожа до СС, як його називали між собою підлеглі, викликає до компанії молодиків ТЦК, щоб вручили повістки. Ми вже публікували коментар подій, викладених на відео Сергія Борзова. Він зізнався, що там був, діяв згідно з законом про мобілізацію.

Пояснив, що його обурило – вранці він молодим матерям з маленькими дітками-сиротами ордени за батьків посмертно вручає, а ввечері молодики в громадських місцях ось так п’ють та гуляють. Тому, коли заїхав на заправку із попутником і побачив це, — зробив як зробив.

І хоча С. Борзов підкреслив, що це було ще у квітні, він одягнутий у довгу куртку, чомусь відео почало гуляти лише тепер…

Появу цього відео у владних коридорах приписують громадському активісту В.Затайдуху. І той уже встиг відреагувати на це:

– «Заї...али деякі чиновники, які всюди бачать, що за ними стежать»

— Вибачаюсь, але буде трішки нецензури!!! Заї...али деякі чиновники, які всюди бачать, що за ними стежать, а постійно після цього дзвонять всім і погрожують типу «ах, це ж ти, нігадяй, зафіксував мене». Скажу вам відверто: всуньте свої погрози максимально глибоко собі!..

Я з початку повномасштабної війни вирішив мінімально конфліктувати з будь-якими структурами типу поліції, СБУ і взагалі чиновниками, саме для того, щоб об'єднатися заради підтримки нашої держави!!! І скажу вам відверто, що більшість дійсно підтримувала мету — це перемога, але деякі не можуть «угомонитись» і бачать всюди якусь небезпеку… То нех...й робити херні, тоді за вами і ніхто не буде слідкувати. Реально відчувають себе, як царі!!! Всіх своїх побронювали і т.д., піджали методом погроз або методом проплати деяких блогерів і думають, що життя вдалося? Що тепер будуть всі сидіти тихенько?

Ви напевно не розумієте, де є ворог? Скажу вам більше: ми дуже добре знаємо, кому ви з військових останнім часом допомогли уникнути служби для подальшої вашої підтримки.

Якщо у вас є бажання і далі цим займатися, то беріть Колю Тищенка в допомогу, він також у всіх бачить зраду. Ой, щось відчуваю, що знову ми незабаром у Вінниці побачимо великий кіпіш.

І повторюсь знову — мені «наср...ти» на ваші погрози…»

Але, то виходить, що Володимир знав про кіпіш? І він був потрібний, щоб дожати? Бо ми ж знаємо, що часом криється за тим «добровільно»…

І, погодьтесь, якщо так, то, щоб президент таки ухвалив рішення проти зятя Наума, з яким давно приятелював і створював не один спільний проєкт, треба було мати чимало компри.

Що це «не просто так», а вірніше, «далеко не просто так», прямо натякнула дружина Сергія Борзова, вона ж нардеп від Вінниччини, зокрема від Жмеринського округу.

«Я знаю, як ти боровся... я знаю багато. Я пам'ятаю, як нас хотіли роз'єднати. І прийде час, коли я все розповім»

Ірина Борзова одразу після відставки підтримала чоло­віка публічно:

«Тільки я знаю, як ти працював, Сергій Борзов — голова Вінницької ОДА. Ти майже не спав. Ти перший, хто реагував. Ти перший, хто приїжджав на місце події. І коли тобі потрібно було лікуватися, бо твоє серце вже не витримувало, ти все одно працював. Ти не та людина, яка ходить у класичному костюмі, весільних туфлях та бреше в обличчя, ти завжди говорив правду, за яку тебе не любили твої політичні опоненти. Ти хвилювався за кожну повітряну тривогу. І коли вночі вже всі критикани спали, ти виїжджав і організовував стабілізаційні дії.

Ти сильний, розумний і завжди мав свою позицію.

Я знаю, як ти боровся... я знаю багато. Я пам'ятаю, як нас хотіли роз'єднати. І прийде час, коли я все розповім.

Я з тобою була у лікарні і молилася, щоб ти жив та дихав. Твоє серце буде битися разом з моїм.

Мені не потрібен годинник «Ролекс» :), і ти це завжди знав.

Сьогодні зран­ку я думала, що це найважчі чотири роки у моїй і твоїй роботі. Але таки вірю, що у нас вистачить сил та здоров'я працювати далі заради українців, України та Перемоги».

Я хочу, щоб колись ми так само дивились один одному в очі і посміхалися, але це вже після Перемоги.

Ех, Ірино Наумівно, як же Ви «прокололись», натякнувши, що вас хотіли роз’єднати! Бо були переконані, що писали щиро, не розуміли, що показали слабинку там, де вам боляче…

І понеслось… Ну хто не знає, як люблять у коридорах влади все обсмоктувати про начальників? А опоненти — «ловити на слові»?

Бо кого лише тепер фантазуючі жіночки, і не тільки, у кабінетах не приписують у пасії, донедавна першій особі області. І яких лише версій не будують. Нічого не поробиш — така вона, публічність.

Не будемо ми переказувати чим лише не смакували на цьому тижні телеграм-канали... Лише підкреслимо, що принцип  технологій «баби, бабки і бухло» таки точно в «добиванні» ефективний… Хоча і дуже брудний. Але хто з публічних не знає, як це, коли по команді досвідчені «асенізатори» і «лайномети» тут як тут і ллють бруд із усіх щі­лин…

Але протистояти цьому можна через публічний іму­нітет — «позвиздять, позвиздять і перестануть…», - це також кажуть бувалі. А мудрі добавляють – час усьо­му голова.

А тепер краще нагадаємо, як усе починалось.

Ця пара була, напевно, найпублічнішою із усіх губернаторів. В соцмережах можна було прочитати і про їхню любов

«Тобі було 15, а мені 17... З того часу нас уже не змінити: ми з тобою — одне.

Ти стала Моя Борзова — Моя Іра. Потім з'явились ще три Борзових — Аня, Ліза і Матвій...

Я тебе дуже люблю! Захоплююсь тобою — ти робиш наше життя іншим, світ­лішим, яскравішим, добрішим... Таким став мій світ з тобою.

Дякую за дітей! Вони навчили нас бути щасливими. І схожі на тебе :))

Будь зі мною завжди, Моя Борзова Іра! Нас чекає ще багато «лайків»! :))

З днем народження, моя любов, Ірина Борзова!» — писав публічно тоді голова ОВА Борзов.

Я не така публічна людина щодо почуттів, але ви вірите, що в цей час міг бути хтось третій?

У день призначення Сергія Борзова головою Він­ницької ОВА дружина Ірина написала:

«Сергій Борзов! Ми з тобою разом понад 20 років. Сьогодні тисячі дзвінків та повідомлень. Нас вітають. Дякую всім. Але мені важко емоційно, бо розумію рівень відповідальності і знаю, що це цілодобова робота. Так, я з посмішкою, але зі сльозами на очах)

За двадцять років спільного життя ми вчили один одного, підтримували, іноді сперечались, але завжди доходили консенсусу. Вірю в тебе. Люблю тебе. Маю віру та надію у зміни на краще. Бажаю тобі на посаді голови Вінницької ОДА бути дієвим, об'єк­тивним та результативним.

Ірина Борзова».

Нам багато чого подобалось і не подобалось у діях вже екс­губернатора. Ми ніколи не ходила до нього на прийоми із «особистих питань». Наші журналісти ставили йому чи не найгостріші запитання. І ви це знали.

Але коли почались застосовуватись брудні технології... то заявляємо – «ми не по цьому».  А це публічне подружжя буде пожинати те, що посіяло. Та і посіє ще чимало. Бо така вона — публічність.

Тетяна Редько