Принцип «для себе» і «на продаж» не гідний цивілізованої нації

Можливо, це я така лошиця, але все через те, що довіряю людям. Хоча вже сто разів собі казала, що не можна нікому вірити. Ну, не так, щоб нікому, а, в першу чергу, продавцям на базарі.

Сьогодні мало не розплакалась. Купила у такої на вигляд доброзичливої жіночки пляшку домашнього молока. Ніби й пробувала, але на Привокзальному вічно повно народу, метушня, може, й не так прискіпливо зробила пробу.

Поки довезла додому молоко, воно вже прокисло, хоча продавчиня казала, що ранішнє. Думаю собі: нічого страшного. Поставлю на кисляк. Розлила по банках і залишила скисати. А коли до того молока подивилася, то аж заклякла. Дві баночки по 0,75 були, як гриби. Незрозуміла рідина повилазила через верх. Знизу відділилося майже по півбаночки якоїсь прозорої рідини. Що вони туди додають?

Наважитись таке їсти я не змогла, вилила в унітаз. І думаю собі: це ж як треба не любити своїх людей, щоб жити за принципом: «Це для себе, а це на продаж». І байдуже, що тими курми чи тою кров’янкою, чи яйцями хтось може отруїтися. А може, те молоко хтось купував для малої дитини чи за останні гроші.

Звернула увагу, що на ринку найбільше треба боятися улесливих бабусь, які милими голосами закликають купити їхні продукти. Попадала на таких і з м’ясом перемороженим, і гнилими помідорами. Невже справді така сильна нужда у цих людей, що вони фактично ідуть на злочин?!

Адже уявити собі, що таке може бути в європейській країні, просто неможливо. Так, там впродовж століть жорстко боролися з такими хитрунами. І комусь це навіть коштувало смертної кари.

Не закликаю до таких середньовічних крайнощів, але якісь мобільні санітарно-епідеміологічні бригади мають працювати на всіх ринках. Розвелося забагато шахраїв. Думаю, що штрафи в 500-1000 гривень і заборона продавати на ринку впорядкують ситуацію. І допоможуть всім жити за принципом: «Для людей – як для себе».

Валентина Григорівна,
вінничанка