Це пов’язано із тим, що відновлена торгівля сільськогосподарською продукцією морем і маржинальність агробізнесу потроху відновлюється. Порти Одещини виходять на довоєнні показники. Законодавство про консолідацію землі мають більшість країн ЄС, але на рівні саме національного законодавства.

Крім того, в Україні поступово зростатиме потреба в консолідації земель, оскільки аграрії-орендарі викуповують ділянки землі у різних місцях, а отже вони зацікавлені у формуванні єдиних земельних масивів. Можливість створення національного законодавства щодо консолідацію земель обговорювали з Євросоюзом при розробленні Плану ЄС для України, однак до переліку обов’язкових заходів його не внесли.

Як відомо, 1 липня 2021 року почався перший етап земельної реформи. Було скасовано відповідний мораторій, який діяв ще з березня 1992 року, та дозволено продаж землі в Україні. Таким чином, громадяни України (фізичні особи) отримали змогу купувати до 100 гектарів.

За нещодавніми дослідженнями Київської школи економіки, з моменту відкриття ринку було укладено понад 172,8 тисяч угод купівлі-продажу сукупною площею майже 380,5 тисяч гектар землі. Це лише 1,08% сільськогосподарських угідь на підконтрольних Україні територіях. Тільки 0,5% ділянок змінили своє цільове призначення після переходу до рук нових власників.

За три роки з моменту відкриття ринку землі в Україні її вартість зросла на 10%. Станом на червень 2024 року, згідно з даними Opendatabot, в середньому гектар ріллі коштує 49 143 гривні. До кінця року очікується її подорожчання ще на 10-15%.

З економічної точки зору зростання вартості означає підвищення ліквідності землі та капіталізації ринку, тобто збільшення потенційного обсягу кредитного фінансування (якщо розглядати можливості передачі землі в заставу). Але ціна сільгоспугідь в нашій країні ще далека від тої, якою вона є в Західній Європі. Зокрема, в сусідній Польщі вона вища втричі.