Її урочиста презентація відбулась 26 липня у місцевому будинку культури в рамках Y щорічного Фестивалю подільських громад «Відродимо село — розквітне Україна!».
— Російський ворог намагається знищити нашу історичну пам’ять. Не вийде! Кожна книга із серії «Моя Вінниччина», яка розповідає про села і міста нашого краю, — безцінна! Цього року на видання творів місцевих авторів виділено 200 тис. грн з обласного бюджету, а на журнал «Вінницький край» — 300 тис. грн. Це єдиний в Україні проєкт, який проводиться коштами бюджету Вінницької ВДА і облради! — наголосила Світлана Юзвак, очільниця департаменту інформаційної діяльності та комунікацій Вінницької ВДА і облради.
— Крім того, завдяки активній позиції Вадима Вітковського, голови Спілки письменників Вінниччини, директора «Видавничого дому «Моя Вінниччина», і Михайла Каменюка, головного редактора книжкової серії «Моя Вінниччина», багато книг видаються за кошти меценатів і небайдужих земляків. Нічого не зникне з пам’яті, ці твори будуть читати наші діти і онуки!
…Вийшло у світ вже сто томів «Моєї Вінниччини». Їхні автори найчастіше не професійні письменники, а народні літописці — бібліотекарі, краєзнавці, вчителі… На свято до Моївки приїхали Володимир Пастушенко, який написав про Івашківці, Петро Скорук, автор книг «Чернівчани» і «Могилівчани», Лідія Сотніченко, що розповіла про Оленівку, офіцер СБУ Григорій Кулівар, який увічнив рідні Озаринці у своїй книзі…
Автор «Історії села Моївка» Анатолій Маліновський каже, що мальовниче, привабливе село у нього в серці, 16 років він працював на цукрозаводі, 38 років — у місцевій школі.
— Це дійсно притягальні місця, у 1842 році тут побував Вацлав Маньковський, на той час власник банку у Лондоні. За покликом душі він назвав цю місцину «Моє» і збудував тут цукрозавод, великий красивий маєток з розкішним парком-садом, в якому було понад 80 порід дерев, — розповів Анатолій Маліновський.
— Тоді примітивний заводик давав 50 пудів цукру за добу. А наш красень Моївський цукрозавод у найкращі часи виробляв 2400 цнт білого цукру за добу! А ще меляса, жом. Був одним із кращих на Вінниччині! Наша Моївка, робітниче селище, завжди славилась злагодженим трудовим колективом, династіями цукроварів — Ладанюків, Копецьких, Боднарчуків та багатьох інших. І самодіяльність в нас розцвітала, і спорт! Але зараз, на жаль, все це стало проблемним, завод поки що законсервований. Його потужний потенціал збережений, ми дуже сподіваємось на його відродження!
Книга-історія рік за роком показує становлення, розвиток Моївського цукрозаводу і селища, чесно розповідає про нелюдські випробування у часи Голодомору, репресій, воєнного лихоліття... А головне — про добре ім’я тих заводчан, працівників радгоспу, колгоспу, тих патріотів і творців, які доклали неймовірних зусиль при подоланні труднощів, які бажали зробити Моївку ще кращою. Їхні імена, їхні обличчя зі світлин не пропадуть під пилом віків, нагадають майбутнім читачам про живе дихання 180-річного літопису Моївки. Кошти від реалізації цієї книги підуть для ЗСУ.
– Ви володієте золотою акцією! — звернувся до моївчан Вадим Вітковський. — У Моївці 13 років дитинства провів відомий художник Казимір Малевич, автор знаменитого «Чорного квадрата». Поставте пам’ятний знак, наприклад, з чорним кубом. І хай туристи з усього світу приїжджають сюди, щоб помилуватись землею, яка формувала світогляд митця!
Моївська громада на чолі із старостою Іриною Зінич привітно зустрічала всіх гостей. Цілий день їм дарував музику чудовий духовий оркестр, співав народний артист Микола Янченко, а ще улюблений гурт «Калина» під керівництвом Антоніни Петрушкевич-Шевченко, церковний хор Моївської української церкви, грав Бабчинецький зразковий дитячий оркестр.
У переповненій залі глядачі аплодували самодіяльним артистам із Моївки, Чернівців, Могилева-Подільського. Своїми виступами вони наче стверджували, що таланти на цій землі не переведуться ніколи!
Наступний УІ Фестиваль подільських громад заплановано провести у Хмільнику у кінці вересня — на початку жовтня.
Ірина ЗОНОВА
