На них виносилося питання, чи дозволить громада будівництво на своїй території бригади з вирощування курчат-бройлерів. Люди звернулися ще у минулому році до «Вінницької птахофабрики» з пропозицією збудувати тут пташник. У вересні 2017 року у Новоселівці відбулися громадські слухання. На них майже всі жителі проголосували за будівництво. але кілька чоловік виступили проти та зверталися в різні інстанції, аби перешкодити будівництву. Тому було вирішено провести повторне слухання.

На збори прийшло стільки людей, що не всі могли вміститися у фойє будинку культури, де проходило слухання. Частина людей стояла на вулиці, куди лічильній комісії довелося згодом виходити, щоб підрахувати всі голоси. На слуханнях були присутні заступник голови Немирівської райдержадміністрації Петро Бугаков, начальник відділу економіки райдержадміністрації Олександр Яхно. Приїхали люди з села Василівка Тульчинського району, щоб розповісти, наскільки змінилося життя в їхньому селі з будівництвом у них пташника, запевнити сусідів, що ніяких загроз їхньому здоров’ю нема. Жінки охоче ділилися, що спочатку також були проти, думали, навіщо в селі ті курники. А тепер переконалися, що вчинили правильно. «Дуже славно у нас зробили. Дороги гарні маємо. Клуб відремонтували. В бібліотеці можемо онлайн зв’язатися з Пенсійним фондом. Квитанції за оплату світла роздрукувати за допомогою бібліотекаря», — не могли нахвалитися сусіди, не втомлюючись перераховувати, наскільки покращилося їхнє життя.

Схід розпочався зі звіту сільського голови Зої Матюші. Голова розповіла, що у Новоселівці проживає 229 жителів, частина з яких дачники. До Новоселівської територіальної громади входить також село Глинське, у якому проживає 28 осіб. Село вимирає і стає безперспективним. Протягом 2017 року не народилася жодна дитина і жодна пара не одружилася. Померло 9 людей. У селі 306 дворів. Тільки у 152 проживають люди. Бюджету сільської ради вистачає лише, щоб зводити кінці з кінцями. На розбудову інфраструктури грошей нема. Сільська рада подала заявку на участь в обласному конкурсі — представила проект ремонту будинку культури. Заплановано вкласти 387 тисяч гривень на ремонт даху, пандусу, тобто на зовнішні роботи. У разі перемоги 90 тисяч гривень виділять з обласного бюджету. Решта коштів — це партнерська допомога інвесторів. Загалом на ремонт будинку культури потрібно один мільйон 200 тисяч гривень. Зоя Матюша розповіла, як допомагає селу ВП «Птахофабрика «Вінницький бройлер» ПАТ «МХП». Кожного місяця приїздить у село мобільний соціальний магазин від птахофабрики. За пільговою ціною люди можуть купити хліб, куряче м’ясо, соняшникову олію. В школі укомплектували перший клас. Купили новенькі парти, меблі, ноутбук, плазмовий телевізор. У селі Глинське підсипали дорогу і зробили відтік води. На Новий рік привезли артистів з театру «Арлекін» з виставою та новорічні подарунки для дітей. На день села видали жителям продуктові подарунки. За сприяння потенційного інвестора у Новоселівці встановлено дитячий ігровий майданчик та проведено частковий ремонт ФАПу.

Директор ВП «Птахофабрика «Вінницький бройлер» ПАТ «МХП», депутат Вінницької обласної ради Ігор Лещенко, виступаючи перед жителями села, зазначив, що у Новоселівці чудова природа. Мета агрохолдингу створити такі умови, щоб у місцях розташування виробничих потужностей підприємства люди відчували себе щасливими, а тому потрібно допомагати селу, розбудовувати його інфраструктуру.

Ігор Лещенко запевнив, що подібні об’єкти не несуть значної екологічної небезпеки. Підтвердженням тому є приклад сусідніх сіл, де мешканці, проживаючи тривалий час поряд з виробництвом, самі ініціюють його подальше розширення. Пташник буде збудовано на відстані 500 метрів від Глинського і 800 – від Новоселівки. Більше того, у Глинському найближчий будинок, де живуть люди, розташований на відстані 706 метрів від пташника. Він розповів про сучасні технології виробництва, як працює санпропускник для працівників, бункери для кормів, майданчик для зберігання відходів, дизельна електростанція на випадок відключення електроенергії, ємність для забезпечення виробництва водою, система очищення. Підприємство немає жодної свердловини. Водопостачання ведеться з річки П.Буг. Вода очищується в очисних спорудах. Все відповідає світовим стандартам. Якби це було не так, продукція б не експортувалася в понад 60 країн світу. Процес відгодівлі курей безперервний. Протягом 41 дня курча виростає. Далі курей забирають у забійний цех. Після цього пташники проходять санітарну обробку і починається новий цикл. Протягом року таких циклів проходить 6,5. За 6 років роботи птахофабрики виробництво жодного разу не зупинялося. Ніщо не виходило з ладу. Якщо дехто занепокоєний, що неприємний запах йтиме від курячого посліду, що вивозять на поля, то це не так. Тепер застосовуються нові технології. Послід перероблятимуть на біогазовому заводі. Якщо птиця з якихось причин гине, спецавтомобілем її вивозять на забійний комплекс на переробку в центр технічних фабрикатів. Заплановано створити 32 робочих місця на бригаді Новоселівки. Директор зазначив, що, на жаль, з вересня втрачено багато часу. Уже можна було б багато за цей час зробити. Якщо Новоселівка відмовиться від будівництва пташника, питання не буде більше розглядатися. Будівництво почнеться в іншому місці.

Свої аргументи проти спробував висунути Валерій Зелінський, який проживає у місті Вінниця, а влітку приїжджає відпочивати в село. Але люди були настільки обурені, що не хотіли його слухати. Вони вже давно для себе визначилися і зробили свій вибір.

Із залу було раз по раз чути: «А що, є такі, що не хочуть птахофабрики?» «Що, краще у багні сидіти?» «Нас більше ніхто не візьме, бо нікому ми не потрібні». «Що, будемо і далі сидіти у напіврозваленому клубі і ходити по розбитих дорогах? Подивіться он, як наші сусіди у Маньківці, Василівці живуть. А ми що, гірші?» «Інвестор в рот нам готове все кладе, а ми випльовуємо».

Виступила від односельців Наталія Пилявоз. Вона різко засудила Валерія Зелінського, говорила, що чоловік проживає у місті в комфортних умовах, тому далекий від того, як живуть восени, взимку в селі люди. Крім того, свого плану розвитку села він не може запропонувати. Наталія Пилявоз розповіла, яким мріють бачити своє село її односельці, і вся надія у них тільки на інвестора. Свої аргументи за будівництво висловив і житель Новоселівки Тимофій Мазур. Перед зборами люди також охоче ділилися своїми думками. Надія Григоренко, наприклад, розповіла, що жила раніше в Ладижині. Приїхала в Новоселівку доглядати сестру, так і залишилася в селі. Жінка говорить: «Ми живемо тут, як на «белебені». Дороги нема, світла нема. Торік, у вересні, невеличкий відрізочок асфальту проклали, то вже почався руйнуватися. Тому хочемо, щоб пташник побудували. У нас всі «за». Тільки одна людина проти, Валерій Зелінський, який тут не живе і намагається підбурювати людей. Починає вигадувати, що ніби блохи від курей долітають з Ладижинської птахофабрики. Ніхто, крім нього, тих бліх не бачив».

80-річна Лідія Остапенко хоч і ноги болять, прийшла на збори. Жінка говорить: ми руками, і ногами за будівництво. 75-річна Ганна Каракай розповіла, що хворіє, пережила інфаркт. «Я однією ногою тут, а другою на цвинтарі. Але мені не байдуже. У нас тут помийна яма, а не життя. Хіба так можна. У людей щось робиться, а у нас нічого».

Науковець Київського інституту громадського здоров’я імені Олександра Марзеєва НАМН України, яка спеціально приїхала на схід села, запевнила, що завдяки сучасним технологіям підприємство не несе загрози здоров’ю людей. Птахи утримуються в закритих приміщеннях, а не гуляють по подвір’ї, як в домогосподарствах. Організація виробництва на високому рівні. Щодо екологічних питань, то вони можуть негативно впливати на здоров’я людей тільки у 20%, але 60% здоров’я людини залежить від умов, в яких вона проживає.

Ретельно проходив підрахунок голосів. 133 людини проголосували за будівництво і лише 2 проти. Люди, задоволені своїм рішенням, сповнені сподівань на краще життя, розходилися по домівках.

Тетяна Остапенко