Спасибі за захист Сьогодні моєму брату Роману Мельничуку виповнилося б 32 роки. Він загинув в бою за Україну у лютому 2015 в Донецькій області.
Коли мама запитувала його, навіщо він йде добровольцем він казав, якщо я не піду то танки росіян колись поїдуть по Києву, по Вінниці, я мушу захистити свою сім’ю, свій дім 💔
Мені страшенно його не вистачає.
Його міцних обіймів.
Його посмішки. Коли він посміхався його очі пропадали.
Його великих мясистих долонь.
Його щедрості. Він міг усю зарплату витратити на подарунки людям, яких він любить.
Його вміння дружити, для своїх друзів він був готовий на все!
Його їдких жартів, кепкувань і наших сварок через книги і фільми.
Його смаженої картоплі, яку він любив пересмажити щоб аж почорніла і з’їсти прямо з сковорідки вночі.
Ромка був безцінний для нас. Він був безцінний для України. Він став нашим янголом охоронцем. Сумую, пам’ятаю, люблю.
Марія Белова
