Біла невелике, але гарне село з давньою історією та усталеними освітніми традиціями. Першу школу, якщо вірити хронікам, тут збудували ще далекого 1840 року. Щоправда, село тоді було майже втричі більшим і школа була переповнена.
Але, на прикладі демографічної проблеми Білої Турбівської громади на Вінниччині, можна наочно зрозуміти чим завершувалися усі історичні драми, які випали на долю українського селянства. До речі, нинішня воєнна трагедія може остаточно добити сотні невеликих вінницьких сіл, які годують, дають робочі місця і зберігають культурні, духовні та крафтові традиції визнаної у всьому світі унікальної української автентичності.
На жаль, це може трапитись, якщо місцева влада не перестане так активно педалювати невиправдане спрощення та здешевлення системи освіти. Не треба далеко ходити, щоб уже зараз розуміти невтішні наслідки дистанційного навчання. І, звичайно, не завжди ефективного укрупнення учбових закладів. Особливо під час такої страшної війни, коли все населення країни перебуває у постійному стресі, до якого особливо чутливі діти.
Отже, на початку війни у Білянській школі навчалося 35 дітей. У закладі працювало 8 педагогів. Як кажуть місцеві жителі, школярі отримували і отримують повноцінну освіту завдяки професійному педколективу. Але певні урядові формуляри заохочують місцеве керівництво закривати такі навчальні заклади. Бо це легше, ніж знайти у місцевому бюджеті кошти на їх утримання. Щоправда, на час війни діє постанова постанова Кабміну #245 від 5 березня 2024 р., котрою передбачається фінансування школи з освітньої субвенції до 1 вересня 2025 року. Однак, схоже, у селищній раді цей пункт постанови не прочитали. Тому людям досі не ясно чи будуть діти вчитися в Білій, чи вже за чотири дні школу закриють всупереч постанові уряду.
Це стосовно якості освітнього процесу. Яким він може бути, коли 27 теперішніх білянських школярів в один день перекидають в іншу, значно більшу школу з новими вчителями, новими порядками і новою організацією процесу. При чому, не зовсім коректною для цих дітей. Адже в Білій також вчаться діти із Шендерівки та Малої Білої. Певно і двох годин не вистачить, аби їх всіх позбирати в автобус.
– Ми боїмося, що тепер дітям доведеться за будь-якої погоди прокидатися на півтори години раніше, трястись напівсонними по двадцяти кілометрах бездоріжжя у напрямі турбівської школи і призвичаюватися до інакшої дійсності. Скільки часу знадобиться для такої адаптації? – Запитує мама восьмикласниці білянської Олена Миколаївна Стахова.
– Зважте, що у одинадцяти із цих 27 учнів батьки зараз воюють на фронті, де їм і так вистачає гострих відчуттів. А тут додається ще один головний біль – муситимуть щодня переживати ще й за безпеку своїх дітей під час навчального року. При новій школі у Білій з надійним укриттям, яке зводили на власні кошти.
Цих 20 кілометрів по бездоріжжю без жодних гарантій, що не прилетить, це щоденний серйозний ризик для школярів. котрі мають право на безпечне і комфортне навчання. До речі, досі вчителів нашої школи не попередили про долю навчального закладу.
Зараз всі ніби стривожені тим, що люди масово виїжджають з України і більшість не збирається повертатися. А що їм робити, коли з їхніми потребами ніхто не рахується. Замість того, щоб підтримувати селян, заохочувати переселятися сюди молодих людей з дітьми, закриваються школи, ФАПИ, дитсадки, клуби, – каже пані Олена.
До речі, жінка нещодавно похоронила свого сина, бійця ЗСУ, який загинув на фронті. Він уже не повернеться у рідне село працелюбним усміхненим молодим чоловіком. Тому так болить у неї душа за кожну сільську дитину.
Батьки білянських школярів вже не один день оббивають пороги владних кабінетів у Турбівській селищній раді. В управлінні освіти, культури, туризму, молоді та спорту їм доказують свою правду. Мовляв, дорогу поремонтуємо, автобус вже закупили. І вже виділили з бюджету на його обслуговування 170000 грн. Тому будемо укрупняти з метою економії ресурсів громади.
Але білянські люди переконані, що дорогу як слід не зроблять, бо обіцяють це вже не перший раз, але тієї ямочної заліпки вистачає якраз на місяць. Так буде і на цей раз. Утримання автобуса за такі гроші при очікуваному підвищенні цін на пальне, пришвидшеному зносі на бездоріжжі та витратах на зарплату водієві й супроводжуючому неможливе.
На це піде вдвічі більше грошей. Тобто, майже стільки, скільки мав би виділити місцевий бюджет на утримання діючої зараз білянської школи до кінця навчального року. Це не рахуючи вартості ремонту дороги. То в чому тут логіка такого поспішного закриття навчального закладу, проти якого виступає громада Білої?
Жителі села та педколектив дуже хотіли почути від влади відповіді на свої запитання. І, охоче зустріли б чиновників у своїй школі. Перед прийняттям такого доленосного рішення. Як кажуть люди, “не вписалося їх питання в порядок денний”, не знайшлося часу у начальника управління освіти селищної ради на візит ввічливості.
Так, між собою місцеві депутати та чиновники поговорили та узгодили. І, попередньо, винесли питання про закриття шкіл на 27 число. Ніби, у цей день відбудеться сесія і на неї пустять білянських батьків та активістів. Фактично, за пару днів до початку нового навчального року, коли вже всі плани затверджені, кошториси зверстані і рішення прийняті. Ось такий односторонній “діалог” пропонує місцева влада жителям громади.
На момент виходу цієї публікації нам ще не були відомі результати можливих переговорів представників Білянської громади із турбівськими чиновниками. Сподіваємось, що депутати селищної ради знайдуть розумний компроміс у вирішенні цього непростого питання. І так віддячать батькам-воїнам, які ціною свого життя захищають зараз нашу землю від ворога. Зрештою від справедливого рішення сесії напряму залежить майбутнє гарного подільського села з давньої історією і майже двохсотлітніми освітніми традиціями.
За коментарем ми звернулися до керівника управління освіти Турбівської селищної ради Оксани Олійник. Ось що повідомила посадовиця:
– Я розумію стурбованість батьків та вчителів з Білої. Але у кожного з нас своя відповідальність. Я чітко керуюсь вимогами профільного міністерства і дію у законодавчому полі.
Наразі вимога МОН залишається незмінною. Закриттю підлягають всі школи, в яких налічується менше 40 учнів, якщо вони знаходяться в радіусі не більше 20 км від більшої школи.
У Білій зараз лише 27 учнів. І знаходиться вона на відстані 12 км від базової. Ремонт дороги вже робиться. Те, що батьки воюють, то честь їм і слава. Але ж воюють не лише вони. І нам дійсно потрібно економити кошти громади, бо ми також купуємо для ЗСУ і дрони, і все необхідне.
Але, попри все, я одноосібно не ухвалюю рішення про закриття школи. Це мають вирішити депутати на сесії.
Анатолій Жучинський
Я хочу щоб моя школа працювала!
Школа має працювати!
Наша рідна школа,є окрасою с.біла,на території є стадіон і спортивна кімната,надійне укриття,сад,розкішні квітники,школа наша нова, двох поверхова,є все для навчання,працює столова,ми проти закриття…
Крадуть усе,що тільки можуть.А на дітях хочуть економити.Закривають у селах школи.БІЛЯНСЬКА ШКОЛА НОВА.Всі створенні умови для навчання та виховання дітей.Є 2 класи з укриттям ,але комусь в голову збрело закрити школу і відправити дітей у Турбів за 24 км.А хто подумав про діток?Як їм добиратися до тієї школи.З Шендерівки до Білої 2 км іти пішки.Коли дитині вставати,напевно о 6 ранку,а о 17 годині повертатися і ще знову іти 2 км.Це безглуздо МИ НЕ ДОЗВОЛИМО ЗАКРИТИ ШКОЛУ.
Навіщо закривати нову школу,коли в сусідніх селах школи в аварійному стані,чому влада не задумається над цим питанням,і до турбова від білої,не 12 км а 24 км а з шендерівки цілих 26 набереться,дорога яма на ямі,я не уявляю як мій першачок має трястися кожного дня по тих дорогах,залиште нашу школу ,нашим дітям.
“Закрити не можна залишити”, яка маленька кома, а як багато може вирішити сьогодні для наших дітей. Школа має працювати!!!
Школа в с.Біла має бути!!!
Деяким дітям прийдеться кожного дня 10км йти пішки до автобуса та 45 їхати по жахливій дорозі в холодному автобусі взимку по заметених дорогах які ніхто прибирати навіть не збирається як минулої зими ганьба такій владі яка під час війни добиває своє населення нищачи з середини те що не знищили вороги це геноцид молодці батьки що захищають свої права та права дітей а влада мабуть не очікувала такого ганьба вам місцева влада ви внутрішні вороги.
5 років тому небуло військового стану і нічого не літало над головою! Ви їздите за 10 км до школи а нам відстань до школи 24км трішки є різниця!
Школа повинна бути,інакше за що наші рідні там воюють,хіба не за спокій та безпеку своїх дітей? Я проти закриття школи
І нас закрили 5 років тому ,і ми їздимо за 10 км у школу де навчається більше 700 учнів( нас було 25).Ніхто ще ніразу не пожалкував.Я як вчитель теж працевлаштована,тому не бійтесь змін і в добру путь!!!
Цікаве співвідношення- по великим містам таке саме?Чи вигрібати по селам чоловіків простіше?
Чому керівник управління освіти говорить що 12км до запропонованого навчального закладу,звідки ці цифри?Від с.Шендерівка до навчального закладу 24км!Чи вони дітей полями будуть везти?
Може комусь дуже, дуже сподобалося приміщення Білянської школи тому і нехтують безпекою наших дітей. Ганьба керівнику управління освіти, яка не один раз приїздила у Білу і не подивилась на спідометр скільки кілометрів проїхала.
А де ті кошти з податків,які йдуть в Турбів?Може для нашого села щось зробили за 4 роки?Нехай хоч на утримання школи дадуть,і ті кошти на які будуть утримувати водія і обслуговувати автобус(пальне,ремонт),бо з нашими дорогами потрібно буде часто ремонтувати.
Дітям потрібно буде прокидатися о 6.00 ранку щоб поснідати та дістатись до автобуса який їх буде забирати(в Шендерівку автобус небуде заїжати).А додому діти будуть приїжати о 17.00 і так кожен день!Про яке навчання ви говорите,а як бути дітям 1 класу ?