Роман Борисович — проректор Київського національного університету будівництва і архітектури, доктор економічних наук, дійсний член і академік двох академій, кандидат по­літичних наук, заслужений працівник сфери послуг України, депутат міської ради.

– «Пирогов-Скай» — це концертний майданчик у Вінниці, який якось незрозуміло запрацював на території Національного музею засновника військово-польової хірургії Миколи Пирогова ще під час ковіду. Він продовжує збирати масу вінничан на різноманітні розважальні заходи і до сьогодні.

Попри війну, соціальну напругу та неодноразові скарги мешканців навколишніх будинків на галасливе сусідство, — розповідає Роман Аксельрод.

– Найперша і найсерйоз­ніша проблема — відсутність укриття у місці масового скупчення людей. Його навіть немає в межах 500 метрів. Це вже не просто випадкова халатність. Я бачу тут свідоме порушення діючого законодавства, яке забороняє навіть дітей пускати в садочок без сховища від рашистських ракет.

І, знаєте, аргумент, що «сюди ніколи не прилетить, бо це видатний російських хірург», яким відгороджуються від мене посадовці, не витримує жодної критики. У наших ворогів немає нічого святого за душею. Якщо вони цинічно обстріляли «Охматдит», то там немає межі цинізму.

До речі, закон не передбачає винятків для місць проведення масових заходів.

Тому потурання керів­ництва музею, двох міністерств (охорони здоров’я та Мінкульту), уникнення від прийняття управлінських рішень з боку Вінницької ОВА і облради щодо незаконної діяльності цього імпровізованого концертного майданчика межує із злочинною безвідповідальністю.

Наступна проблема — це вже моя безпосередня позиція як будівельника. Мене серйозно непокоїть стан самої будівлі музею. Садиба Вишня, в якій хірург прожив останніх 20 років свого життя, будувалася у 1860 році. Їй вже майже 170 років. Більше того, тодішні будівельні технології та матеріали не розраховувались на такий інтенсивний вплив людей та агресивних додаткових факторів, зокрема і надпотужного звуку від сучасного концертного обладнання.

В якийсь момент садиба-музей може банально розсипатись. І це не просто слова. У мене вже є на руках акт Держпродспоживслужби стосовно перевищення допустимого рівня звуку під час масових заходів та території музею. За дорученням Кабінету Міністрів Він­ницька ОВА таки зобов’язала службу провести заміри.

Знаю, що адміністрацію музею перед тим попередили, і вони попросили музикантів у той вечір грати тихіше.

Але навіть попри це рівень шуму був перевищений більше ніж на 20 децибел. Це вже приблизно так, як жити на злітній смузі аеропорту.

А звідси випливає ще одна проблема, екологічна. Мешканці найближчих будинків у Пирогово мусять постійно закривати вікна під час концертів у музеї. А власники приватних будинків у цей час просто не можуть знаходитись у дворі. Поблизу навіть пташки перестали гніздитися. Ми ж розуміємо, що є хворі люди, поранені бійці і в них зовсім інший стан, ніж у молодих фанатів, які можуть для підняття адреналіну ще й чарку потягнути перед концертом. Даруйте, а потім просто посеред музейного парку справити нужду, Бо туалетів на таку кількість людей не вистачає.

А тепер вдумайтесь: з документів виходить, що метою діяльності Національного музею-садиби М.І. Пирогова є збереження особливого культурного середовища, яке було за життя вченого. Хіба його можна зберегти, поєднавши меморіальний музейний комплекс із подібного роду шоу-бізнесом?

До речі, на День Незалежності України у «Пирогов-СКАЙ» організували рекламну акцію одного поширеного алкогольного супермаркету Вінниці. За 350 гривень людям пропонували продегустувати алкогольні напої при сорокаградусній спеці. Навряд чи Микола Іванович вітав би такі людні пікніки у себе в саду. Очевидно, що наступними заходами тут будуть дефіле та модні зараз «голі вечірки».

І ще одна, моральна, проблема не дає мені спокою. Кожен концерт у «Пирогов-Скай» — це радісний і, як кажуть, драйвовий молодіжний захід. Коротше кажучи, тусовка. Маю достатньо відеороликів, як там народ відривається наповну. А поряд стоїть церква, в якій чи не щодня відспівують наших загиблих на фронті героїв. А поряд ресторан, де тихенько справляють обіди за полеглими нашими захисниками. Хіба етичне таке сусідство, коли вся країна в траурі і в сльозах?

Як депутат Вінницької міськради я вже давно написав листи в обидва міністерства і в ДСНС. Вони мені вчасно не відповіли. Змушений буду звертатися до суду. Але я знаю, чому чиновники закривають очі на ці проблеми. У «Пирогов-СКАЙ» крутяться великі гроші, і може здатися, що вони теж з цього годуються. Якщо квиток на концерт коштує до 1500 грн і дорожче, а на місяць щонайменше 8 аншлагових тусовок для 500 чи сімсот глядачів, то неважко порахувати баланс.

Мені кажуть в адміністрації музею, що донатять на ЗСУ. А хто перевіряв, чи донатять, скільки? Хто контролює усі фінансові потоки цього майже нелегального осередку шоу-бізнесу «Віннцяконцерту», який регулярно наражає на дискомфорт сотні вінничан?

У Вінниці достатньо обладнаних концертних залів з укриттями. Є спеціальні артпростори, створені для таких заходів. Користуйтесь, шановні організатори концертів та інших масовок. Там безпечно і для артистів, і для жителів міста. Обов’яково доведу цю справу до кінця, чого б мені це не вартувало. Вінничани мають знати, хто їх тримає за лохів, — підсумував Роман Борисович.

Вислухав
Анатолій Жучинський