Свій сотий день народження відсвяткував легендарний Могилів-Подільський прикордонний загін Вінниччини, який народився у війні за Незалежність України 20 століття та святкує свій солідний сотий ювілей — теж на війні за Незалежність України вже у 21-ому столітті. Ось декілька фрагментів з історії наших охоронців кордону.
Ініціатором створення Окремого корпусу кордонної охорони Української Народної Республіки (далі — ОККО) сто років тому став фаховий прикордонник Олександр Жуківський. Очолив корпус його однополчанин – полковник Володимир Желіховський. Було заплановано у складі корпусу сформувати дев’ять бригад кордонної охорони та одну навчальну. Формування підрозділів проходило повільно: бракувало коштів, сил і засобів, фахових кадрів, крім цього, обстановка на фронтах змінювалась майже щомісяця. До усіх існуючих складнощів додалися економічна контрабанда, незаконне ввезення через кордон товарів, зброї та боєприпасів, таємне проникнення здебільшого з радянської Росії на територію УНР різних політичних агітаторів та кримінальних елементів, що стало основними загрозами для прикордонної безпеки УНР.
Аби уявити, як проходило становлення кордонів УНР з Росією та їх демаркація, варто зупинитися на бойових операціях українських військ під час першої українсько-більшовицької війни у квітні 1918 року із визволення Донбасу та Криму. У бойових діях визначну роль відіграли тоді війська Запорізького корпусу Дієвої армії під командуванням полковника Петра Болбочана. Керівництво корпусу отримало важливе стратегічне завдання: вийти до Перекопу, далі – на Севастополь та взяти під контроль Крим. Інша група військ Запорізького корпусу під командуванням генерала Натієва вирушила у напрямку Лозова – Слов’янськ, аби визволити від більшовиків Донбас та вийти на українсько-російський кордон.
15 квітня 2018 року окрема Слов’янська група військ Запорізького корпусу під командуванням командира Гайдамацького полку полковника Володимира Сікевича у складі трьох піхотних, гарматного та інженерного полків, звільнили н.п. Барвінкове, Слов’янськ, Бахмут, Микитівку та станцію Колпакове. 26 – 30 квітня українські війська вийшли на кордон з Росією, де встановили українські державні символи, що стало справжньою перемогою Держави Україна та її війська.
Відтоді ОККО набуває чіткої організації з військовою компонентою (бригада – відділ – загін – застава. І хоча, основною складовою його діяльності залишається правоохоронна, особовий склад носив військові звання. До воїнів ОККО УНР належали і прикордонники Могилів-Подільського прикордонного відділу 2-ої Подільської кордонної бригади. Станом на 1919 рік підрозділи цієї бригади були єдиними серед частин Корпусу, яким вдалося організувати охорони кордону у нашому сучасному розумінні. Одним з основних підрозділів був саме Могилів-Подільський прикордонний відділ, яким командував сотник Олександр Єрощук. Застави цього відділу вартували кордон із боярською Румунією по річці Дністер. У вкрай важких військово-політичних умовах доводилося організовувати службу Могилів-Подільським прикордонникам. Малочисельні застави вимушені були самотужки організовувати боротьбу із тодішніми загрозами на державному кордоні. Якщо у наш час найбільшою загрозою є контрабанда спирту та тютюнових виробів, то у добу визвольних змагань основною загрозою була контрабанда худоби. Місцеві пачкарі (контрабандисти) переправляли через Дністер до румунського берега цілі стада худоби. Згодом додалася і військова загроза, спричинена збройним повстанням місцевого населення у Хотинському повіті, окупованому військами королівської Румунії. Через кордон на нашу територію переходили, відступаючі після жорстокого придушення повстання, загони месників та мирні жителі, що рятувались від румунських вояків.
Отже, наші прикордонники змушені були одночасно вести боротьбу із контрабандою, зупиняти спроби незаконного перетину державного кордону, проводити роботу з місцевим населенням та біженцями. Попри все, ще й мали бути готовими до можливої збройної агресії румунських військ. Не дивлячись на обстановку не на користь України, вояки Могилів-Подільського прикордонного відділу Батьківщині не зрадили. Під час війни, вони боролися до кінця і неодмінно повертались на державний рубіж та відновлювали його охорону. При виникненні необхідності, прикордонники ставали у бойові порядки Дієвої армії УНР та разом з іншими військовими підрозділами вели бойові дії….
Історія має здатність повертатися на круги своя… Майже через сотню літ, у 2014-му під час чергової війні України за Незалежність воїни нинішнього Могилів-Подільського прикордонного загону, прийнявши естафету своїх мужніх попередників, пішли захищати український кордон. У серпні 2017 року Указом Президента України загону присвоєно почесне ім’я Героя України старшого лейтенанта В’ячеслава Семенова, який героїчно загинув 17 лютого 2015-го на блокпосту «Балу», що на Дебальцівському плацдармі. Як бачимо, справу охоронців рубежу Могилів-Подільського прикордонного відділу УНР продовжують воїни Могилів-Подільського прикордонного загону імені старшого лейтенанта В’ячеслава Семенова.
За матеріалами прес-служби
Могилів-Подільського прикордонного загону
ім. Героя України ст. лейтенанта В.Семенова
Фото надано прес-службою загону
Славна історія славного воінства!!!