Необхідно зберегти від модернізаційних віянь сучасної цивілізації видатні архітектурні, фортифікаційні, садово-паркові надбання світової культури. У 1999 році було ухвалено встановити в Україні День пам’яток історії і культури і відзначати його щороку 18 квітня.

На Вінниччині на початок 2018 року на державному обліку перебувало 4330 пам’яток: 1739 – археології, 1897 – історії, 548 – містобудування та архітектури, 48 садово-паркового та ландшафтного мистецтва, 98 – монументального мистецтва.

До Державного реєстру об’єктів культурної спадщини національного значення відносяться Немирівське скіфське городище, палац Потоцьких у Тульчині, склеп-усипальниця М.І. Пирогова у Вінниці та ін. З 2000 року працює Державний історико-культурний заповідник «Буша», до складу якого увійшли пам’ятки археології, скельний храм, залишки фортеці і підземних ходів XVI ст.

Пам’ятками археології в нашому краї є кургани, поселення черняхівської, трипільської культур та ін. Серед пам’яток археології 389 входить до складу комплексів, тобто таких пам’яток, що складаються з двох та більше одиниць (наприклад, це група курганів різних часів), 1348 розташовані окремо.

Серед пам’яток історії національне значення мають музеї-садиби Михайла Коцюбинського, Миколи Пирогова, могили видатних композиторів Миколи Леонтовича, Петра Ніщинського та могила соратника Богдана Хмельницького Данила Нечая.

Щорічно на теренах області відбувається ряд археологічних експедицій, приділяється увага увіковічненню пам’яті діячам науки, культури, мистецтва тощо.

У 2017р. ремонтно-реставраційних робіт на об’єктах охорони культурної спадщини були профінансовані на 62,5 млн.грн., що у 2,7 раза більше, ніж у 2016р. Зокрема, фінансування з державного бюджету склало 42%, з місцевих – 44%, спонсорська допомога та інші джерела фінансування – 14%.

Охорона культурної спадщини, збереження її для наступних поколінь – одна з важливих функцій держави, спрямована на патріотичне та естетичне виховання людини. Наразі, дуже актуальним залишається припинення розорювання та руйнування курганних насипів, поселень, паспортизація, облік пам’яток археології, встановлення інформаційних табличок тощо.