Широкомасштабна війна спровокувала найбільшу житлову кризу за весь час незалежності України. Мільйони людей залишились без даху над головою та змушені переїжджати в більш безпечні регіони, понад чверть мільйона житлових будинків зруйновано. Тому питання забезпечення великої кількості громадян доступним житлом стало одним з найважливіших пріоритетів держави та партії «Слуга Народу».
Зараз партія «Слуга Народу» працює над реформуванням житлової політики, адже старий Житловий кодекс, розроблений ще 40 років тому, зовсім не відповідає сучасним викликам. Тому урядовці та парламентарі разом з експертами міжнародних організацій розробляють закон «Про основні засади житлової політики». Серед основних принципів закону — забезпечення житлом незахищених верств населення, тобто тих, хто не може придбати його сам, та відмова від практики приватизації житла, отриманого від держави, зокрема службового. Для фіналізації документу було проведено декілька масштабних громадських консультацій, під час яких були зібрані пропозиції та зауваження усіх учасників і громадськості та надані рекомендації щодо їх урахування в законопроєкті, зазначили в партії «Слуга Народу».
Які інструменти вирішення житлового питання будуть закладені в новому житловому законодавстві України і які поліпшення житлових умов отримають українці — розповіла очільниця партії «Слуга Народу», голова Комітету з питань організації державної влади місцевого самоврядування та містобудування ВРУ Олена Шуляк.
– Чому питання формування актуальної житлової політики як ніколи на часі? Які виклики та проблеми вже накопичилися в житловій сфері, які не взмозі вирішити старий Житловий кодекс?
– В Україні понад 600 тисяч людей стоїть у черзі на отримання квартири. При цьому право на поліпшення своїх житлових умов передбачено в Житловому кодексі України. Для вирішення цього питання потрібно переглянути все законодавче поле, яке формує житлову політику, адже вже згаданий кодекс був прийнятий ще в 1983 році, і близько 90% прописаних в ньому норм сьогодні не працюють.
Окрім цього, повномасштабне вторгнення та євроінтеграційний процес, активна фаза якого розпочалася на тлі війни, лише загострили актуальність питань житлової політики. Так, зараз маємо дуже гостру проблему, пов’язану із житлом — це ворожі руйнування. За останніми, але не остаточними підрахунками, в Україні щонайменше 50 млн кв.м зруйнованого Росією житла: це приблизно стільки, скільки до війни Україна будувала сумарно протягом 5 років. Завдяки зусиллям із відбудови, найперше програмі «єВідновлення», поступово, але впевнено покращуємо ситуацію. Але для ефективного відновлення та стрімкого повоєнного розвитку нам потрібні кардинальні та системні зміни підходів.
Нова житлова політика має вирішувати як нові виклики, спричинені війною, так і старі, які ігнорувалися десятиліттями — застарілість фонду житла, скандальні недобудовані ЖК, черги на житло як у Радянському Союзі тощо.
Пріоритетні завдання нині — оперативно розробити ефективні інструменти для розв’язання хронічних проблем, а також сформувати нову законодавчу рамку житлової політики, адже це входить до євроінтеграційних зобов’язань України, а також одна з вимог за Ukraine Facility.
– Які механізми, можливості, нововведення тощо запропонує оновлена житлова політика? Про що йдеться у відповідному законопроєкті?
– По-перше, у законопроєкті буде нарешті прописаний механізм роботи соціального житла. Станом на сьогодні наші міста, муніципалітети, громади не мають жодного фонду житла, який би вони могли використовувати для ВПО, для людей, які втратили житло через аварію, катастрофу тощо. І коли ми говоримо про соціальне житло, то йдеться про те, що воно буде у власності громад, які ним розпоряджатимуться, керуватимуть цим житловим фондом, будуть надавати його в соціальну оренду за ціною, що залежатиме від прибутків родини, яка має потребу в такому житлі.
Грамотна житлова політика буде основою повернення українців додому
На сьогодні Європейський інвестиційний банк за підтримки Європейської комісії розглядає можливість запровадження в Україні пілотного проєкту зі створення соціального житла. Партнери хочуть надати 200 млн євро для наших муніципалітетів, громад, щоб була реалізація соціального житла. Щоб ще до ухвалення закону створити і подивитися, як працюватиме механізм. Ми сподіваємося, що Європейська комісія долучиться і підтримає цей проєкт інвестиційними грантами. Отже, ми, з одного боку, міняємо законодавчу базу, а з іншого — робимо практичні кроки, які можна буде оцінити, подивитися, яким чином побудували, здали в оренду, чи вистачає коштів від оренди на утримання цього житлового фонду.
Другий важливий момент — це цифровізація процесу. Буде створена велика програма «Єдина інформаційна житлова система». Після реєстрації система проаналізує внесену інформацію та надасть варіанти вирішення питання житла, які для конкретної родини може запропонувати держава. Такий підхід дасть змогу нарешті відмовитися від квартирних черг, а також стане основним антикорупційним запобіжником, адже людський фактор буде виключений з процесу.
– Які вже зараз програми запустила держава, щоб допомогти українцям вирішити власні проблеми доступного житла?
– В Україні наразі діє декілька державних житлових програм, наприклад, «єОселя». Це непоганий механізм, яким користуються сім’ї військовослужбовців, освітяни, науковці та інші. Але, за статистикою, «єОселя» не зовсім задовольняє потреби всіх людей, яким необхідно вирішити житлове питання. Наприклад, за весь час існування «єОселі», нею скористалися усього 211 внутрішніх переселенців. Це підтверджує, що до житлової політики потрібно підходити комплексніше і ухвалювати нову законодавчу рамку.
Грамотна житлова політика буде основою повернення українців додому
Військовослужбовці, як і ВПО, обираючи житло за програмою «єОселя», мають знайти об’єкт не старіше трьох років. Віднайти таке десь у Пирятині, Лубнах чи Золотоноші та інших невеликих містах, якими розкидані наші переселенці, не так просто, там десятиліттями нічого не будувалося. І навіть якщо людина знайшла роботу десь у Пирятині і має з чого платити кредит, вона фізично не може скористатися державною програмою через ці обмеження щодо віку житла.
Тому нині ми працюємо з Урядом, щоб вирішити проблеми такого рівня, бо насправді такі нюанси можна дуже швидко виправити. Зокрема ми пропонуємо, щоб військовослужбовці і ВПО могли купити житло незалежно від того, коли воно було прийнято в експлуатацію. Також пропонуємо зменшити розмір першого внеску з 20% до 15% і річну відсоткову ставку з 7% до 3%. Це має збільшити доступність «єОселі». А те, що швидко виправити не можна, має врегулювати новий закон про житлову політику.
Ілля СМІРНОВ,
політичний аналітик
