Незмінний ректор КНУКіМ Михайло Поплавський, який очолює виш уже понад 30 років, в інтерв’ю Григорію Решетніку на YouTube відверто розповів про час і про себе, про непростий шлях до успіху, створення бренду університету, національні проєкти та ключові етапи свого життя.
Ведучий не шкодував гострих запитань, а Михайло Михайлович здивував несподіваними відповідями, відкривши завісу особистого життя та поділився планами на майбутнє.
Після служби в армії та роботи директором будинку культури села Великі Трояни Кіровоградської області 25-річний Поплавський у 1975 році став студентом першого курсу Київського державного інституту культури, який закінчив з відзнакою. А в 1993 році вже очолив маловідомий тоді заклад, який випускав бібліотекарів та директорів сільських будинків культури, ставши наймолодшим ректором в Україні.
Розбудовуючи університет, Поплавський здивував сміливими, нестандартними й навіть епатажними рішеннями. Він шокував український шоубізнес, запустивши піар-проєкт “Співаючий ректор як технологія” по розкрутці Київського університету культури, коли вперше вийшов на сцену з піснею “Юний орел”.
“Дуже важко було увійти в образ “юного орла”, а ще важче – з нього вийти”, – зізнається ректор.
За свою творчу кар’єру Поплавський випустив понад 50 яскравих кліпів, більше 200 різножанрових пісень та понад 150 масштабних концертних шоу, які збирали повні зали.
Проєкт “співаючий ректор” виконав свою місію – привернув увагу до університету, до важливих речей, на яких завжди наголошував Поплавський: збереження та розвиток української пісні, традицій, важливість виховання патріотичної молоді.
Михайло Поплавський представив українську пісню всьому світу. 2 квітня 2012 року команда ректора увійшла в сучасну світову історію, реалізувавши безпрецедентний музичний телемарафон “Пісня об’єднує нас!”. Вперше музичний тріумф нашої держави спостерігали на всіх континентах, марафон дивились у 150-ти країнах.
Марафон увійшов до світової Книги рекордів Гіннеса в категорії “Найтриваліший музичний телевізійний марафон національної пісні у прямому ефірі”. Він тривав 110 годин, 3 хвилини й 27 секунд.
Це позор нашої культури, про це ще Микола Мозговий в свій час казав!