Хто не пам’ятає той очевидний Армагеддон під час вибухів у Калинівці? Диверсію підготували до дня народження тодішнього президента України Порошенка. Україна — перед “днюхою” диктатора Кремля Путлера. Ось вам і бумеранг історії. Чи Божа воля?

Нагадуємо: 26 вересня 2017 року ми побачили небувалу катастрофу в Калинівці — дим від вибухів, велетенські гриби вогню і смертоносні канонади. Невдовзі біля 48 арсеналу зброї було все керівництво та силовики України. Оголосили евакуацію населення, якої ще не знала область.

Невдовзі наші кореспонденти вже були на місці катастрофи. Всі їхали звідти — журналісти туди. Бо цього вимагав професійний обов’язок.

Це був найбільший арсенал запасів зброї в Україні площею 600 га, де зберігались найпотужніші снаряди — «Гради», «Смерчі», «Урагани»…. Тоді ми ще не знали, що означало втратити найбільші запаси 155 калібру снарядів, які визначатимуть багато що у повномасштабній війні, яку вже готував ворог.

Розслідування чомусь ходило манівцями. Тодішній головний військовий прокурор Матіос заявляв про «п’яний в стельку» наряд чергових. Мовляв, які диверсанти… Його ввели в оману підлеглі? Але те, що і тут хтось тормозить розслідування, скеровує його в неправильне русло, відчувалось.

Далі почали копати – де поділись кошти, виділені на реорганізацію. І висновки — розкрадені, відмиті… Знайшли і цапа-відбувайла — начальника. Хоча навряд чи він сам навів ДРГ ворога на свою ж частину…

Але вже в час повномасштабної війни відомими стають факти про цілеспрямовану діяльність ДРГ росій­ських спецпризначенців, яким було поставлене завдання по усій Україні та світу знищити запаси зброї, зокрема артилерійських снарядів, які могла б використати Україна.

І виявляється, що саме ті наддефіцитні снаряди 155 калібру зберігались у Калинівці. Висновків розслідування ми досі не побачили. Але тут і без них стало очевидним, що Калинівський арсенал із його найбільшим об’ємом найактуальнішої зброї для цієї війни був ключовим у планах ворога, який вже тоді готувався до війни і робив усе, щоб Україна зустріла її зі снарядним голодом.

Що це спланована і гарно продумана спецоперація ворога, стало відомо ще й із супроводу цієї катастрофи ворожими спецпропагандистами. Одразу почали розганяти тему, що це ніяка не диверсія, а замітання слідів, бо цю зброю продали за підпільними схемами терористичним організаціям світу. Щоб заплямувати імідж країни і президента. Цікаво, що їм у цьому чомусь допомагало керівництво деяких правоохоронних органів. Ну, ви ж чули і бачили, як заперечувався слід ворожих диверсантів.

І лише один чиновник тоді сказав нам таке:

«Були запущені ворожі безпілотники із вибухівкою… Доки охорона «бухала». Чи так це — офіційних висновків немає.

Але всі, хто 8 років тому чув ці страшні вибухи і бачив, як у повітря підіймались вогняні гриби, в ці дні відчув, що справедливість восторжествувала.

Такі самі вибухи і такі самі вогненосні стовпи вогню і диму! І на такому ж стратегічному складі ворога. В Торопці. Хоча тоді, під час підриву Калинівки, це здавалось мріями зі сфери фантастики, але точно такий гриб піднявся в Росії.

І така ж сама евакуація населення, але вже російського. Вибух там був аналогічний детонації ядерної бомби, як землетрус. Це була військова частина 541690 росіян, і там зберігався най­більший склад ворожих боєприпасів на європейській території. Це 30000 кілотонн потужності ядерних боєприпасів. Підрив його – є рекордним з початку війни і увійде в історію.

Там підірвано 10 поїздів зброї. У кожному – по 54-60 вагонів. Тобто 600 вагонів зброї! Дехто переконує, що це були привезені і з Північної Кореї снаряди та ракети. Експерти прогнозують голод військам РФ на 3-4 місяці.

Ніхто дотепер не розсекретив, якою зброєю ми зачепили найнадійніший склад, як переконували російські головнокомандувачі у РФ. Але є дві версії — це була нова ракета «Паляниця» або ракета «Нептун». Крім того, ударні БпЛА. Але те, що це була комбінована атака і складалась із бага­тьох компонентів, переконані усі.

Ось такі паралелі із різницею у тиждень і вісім років між знищенням найпотужніших арсеналів боєприпасів Росії і України.

Висновок: бумеранг історії обов’язково повертається до того, хто його запустив.

Тетяна Квасюк