12 квітня у Будинку культури земляки вітали біатлоніста Олександра Казіка, двічі срібного переможця ХІІ Паралімпіади-2018 у Південній Кореї.
Такого піднесеного, такого радісного свята у Бару ще не було! 12 квітня у Будинку культури земляки вітали біатлоніста Олександра Казіка, двічі срібного переможця ХІІ Паралімпіади-2018 у Південній Кореї.
І з ним – когорту паралімпійців, які встановлювали світові і європейські рекорди з біатлону — Ірину Буй, Наталю Рубановську, тренерів Марцина і Сергія Кучерявих!
…Мільйони людей, затаївши подих, спостерігали за їхніми виступами на лижних трасах, і вони здивували усіх! Командний дух української збірної, воля до перемоги дали результат. Українці виходили тільки за медалями, вибороли 22 нагороди, 17 четвертих місць!..
– Це тріумф! Всього 3 секунди (!) не вистачило Олександру Казіку до «золота», і тоді весь п’єдестал у Пхьончхані був би синьо-жовтим! — з гордістю казав Володимир Саволюк, голова Барської РДА, вітаючи переможців. — І Саша Казік, і Іринка Буй, яка взяла два четвертих місця, для нас завжди золоті! Для них це тільки початок, попереду ще не одна олімпіада!
Михайло Піддубний, голова Барської райради, нагадав, що спортивне обладнання для переможців купували за кошти райбюджету. І порадував звісткою про те, що у барських спортшколах будуть відкриті відділення інваспорту.
Саньок… Так на Сашу Казіка кажуть всі, хто знає цього спокійного, доброзичливого 21-річного хлопця. Коли у 2010-му тренер Марцин Кучерявий запропонував йому займатись лижами, Саша з радістю погодився, незважаючи на те, що втратив зір. Невтомно працював, кілька разів на день, тренувався, бігав, запам’ятовував дорогу, знав кожну ямку, горбочок, камінчик. Набігував до 20 км щодня, крім того, ще й ходив у школу 5 км. Тепер він майстер спорту з біатлону, неодноразовий призер етапів Кубку світу, п’ятиразовий чемпіон України і переможець міжнародних змагань. «Я зробив свою роботу!» — казав Саша, падаючи у сніг після виснажливої гонки.
– Ми виступали на Паралімпіаді-2018 у спарингу. Мені треба було бігти перед ним, провести його трасою, щоб він не зачепився за дерева, не пропустив поворот чи рубіж з мішенню. Я допомагав Саші не втратити швидкості, а от влучність він визначав сам по звуку у навушниках, — сказав Сергій Кучерявий, гайд (лідер) у Казіка.
– Саша ще повністю не набрав фізичної форми, він молодий. Його тренування продовжуються, ви бачите, який він наполегливий! — наголосив Марцин Кучерявий, тренер із зимових видів спорту. — Хлопці і дівчата, ви маєте руки-ноги, очі і можете досягнути всього, що задумали. Ви бачите, які у нас у команді гарні спортсмени? А чи ви помітили, що у когось немає руки, чи хтось майже сліпий? Ні! Бо вони ніколи не жаліються. У спорті ми виховуємо людину, отже, не нийте, а дійте! Робіть щось самі!
Вони мають право так казати. Бо, наприклад, Наталя Рубановська з ураженням зору пробігає 60 м за 7,95 сек, а Ірина Буй, єдина із Вінницької області, двічі виступала на Паралімпіадах.
Щедру порцію відвертості подарували переможці у живій бесіді із земляками.
– Чи важко було тренуватись?
– Важко. Це постійна робота над собою, без відпусток, без вихідних, без жодного послаблення. Спортивне життя триває день у день, до нього звикаєш і не можеш інакше. Це норма!
– Чим вас годували на олімпіаді у Кореї?
– Корейці готували страви практично всіх кухонь світу, і на величезному шведському столі кожен спортсмен вибирав собі їжу до смаку і згідно зі своєю дієтою.
– Сашо, в тебе є дівчина?
– Є, але зараз у цьому залі її немає.
– А куди ти витратиш чесно зароблені гроші, які плани?
– Плани є, треба визначатись з житлом.
Крім офіційної винагороди за здобуття медалей на паралімпіаді, спортсмени отримали грошові сертифікати від Барської РДА, райради і міської ради. Сьогодні вони у круговерті зустрічей, інтерв’ю, виступів по телебаченню… Але підготовка до наступної зимової Паралімпіади-2022 у Пекіні починається незабаром.
