Ця церква забороняє співати гімн, фотографуватись із прапором та воїнами України

То нам, учителям, як на таке реагувати? А що думає влада під час війни, легалізовуючи такі зібрання? Ким тоді ми виховаємо наших дітей?

Хто заперечить, що в час війни потрібно особливо активно проводити патріотичне виховання? Так думала і я до крайнього випадку, який мене шокував. Тому пишу.

Я педагог, крім викладання предмета у школі, є ще класним керівником класу.

У школі є традиція: ми запрошуємо на зустрічі наших випускників, які зараз на передовій тримають фронт.

Ця зустріч була особливою, бо прийшов випускник, який на фронті ще з 14-го. Повернувся з “нуля”. Школярі із захопленням робили фото класу із прапором України. Його наш випускник Юрій привіз із фронту із підписами побратимів.

Ми стали всі до спільного фото. Але один хлопчик категорично відмовився.

Ну, думаю, збіг. Коли знову класом фотографуємось біля прапора України – те саме. Встали класом співати Гімн. Він мовчить…

Я підходжу і запитую, чому він не хоче робити фото із воїном, біля прапора, чому не співає? Він опускає голову і мовчить…. Так і не почула пояснень.

Але через кілька днів зателефонувала його мати і поставила категоричну умову – щоб її сина більше ніколи не залучали до патріотичних заходів. Бо не дозволяє віра!

Ні, це був не московський патріархат, а інша церква. Свідків когось там… до речі, здається, заборонена в деяких країнах як секта з елементами тоталітаризму.

Я була шокована. Чого там тоді вчать в час, коли війна і ми всі маємо боронити Україну?

Ну, навіть якщо тобі віра забороняє брати в руки зброю, то ігнорувати Гімн, прапор України, воїна, який тебе, жінко, і твого сина захищає – це як?! Далі ще більше – виявилось, що за їхньою вірою кров всім, в т.ч. і воїнам, яку вливають, щоб врятувати життя, гріх. І ці люди вже не мають права жити на землі. Ну, це ж уже точно якийсь треш...

І тоді я поцікавилась, скільки дітей туди ходить. Лише в конкретний молитовний дім – десятки, по Україні – сотні тисяч, з батьками і родинами!

До мільйона людей, яких поряд з нами зомбують у час бути чи не бути цій державі, що цієї держави немає, не поважати захисників? Люди, це як?

То кого ми запускаємо сюди і що вони тут проповідують? А головне – який результат?! Я в час війни роблю злочин, що виховую в душах дітей патріотизм?

Далі я почала досліджувати це все. Пішла до їхнього пастира, привіталась словами “Слава Богу і Україні”.

Але на це духовний чоловік пояснив, що по їхній вірі в них «нет государства, бо «весь мір государство». Значить, їх вчать свідомо, що воїни, символи держави – це ворожі елементи?! Люди, ви серйозно?

І представники цієї – не побоюсь сказати – секти стоять чи не в кожному парку, мають чимало молитовних домів. А ще обходять, особливо зараз, будинки зі своєю літературою та бесідами. Таким чином агітують нових членів.

Але уявіть, що всі люди України стали цими свідками… і що? Хто буде країну захищати? І чому в інших віруючих захист своєї батьківщини, родини, схвалюється, а тут ось таке?

Я з повагою ставлюсь до усіх релігій. Але якщо держава когось дозволяє тут реєструвати, то хоча б в їхні методички подивилась, що вони там городять.

Бо, виходить, я винна, що виховую дітей патріотами?

Готова вислухати ваші думки.

Ольга Павлюк,
педагог, читачка