Захід відбувся кілька тижнів тому у Дубаї. Українська делегація в межах проекту «Освітній десант» від ГС «Освіторія» налічувала близько 20 осіб, а загалом до ОАЕ з’їхалось понад 2800 людей із різних країн світу. Серед спікерів були не лише освітяни, а й Нобелівські лауреати, відомі актори, бізнесмени, аналітики спортсмени, політики. Усі говорили про важливість освіти у нашому житті. Подробиці Владислав Качур розповів нашій газеті.
– Свого часу я був учасником конкурсу «Вчитель року-2016» і посів третє місце серед викладачів англійської мови. Проте такої уваги з боку громадськості, як після премії Global Tescher Prize, не було. Мене стали запрошувати на різні заходи всеукраїнського масштабу як спікера. Це дуже приємно, що своїм досвідом можна ділитись із іншими. Окрім того, в мене з’явилось ще більше друзів, які, до того, ще й самомотивовані та прагнуть до позитивних змін. Та й суспільство тепер стало більше усвідомлювати важливість професії вчителя. І все це на хвилі реформи освіти.
– Як проходив форум і що найбільше Вас вразило?
– На самому заході було дуже багато локацій, де можна спробувати на собі, що таке віртуальні освітні технології. Деякі мої колеги навіть спробували себе у ролі лікарів і мали можливість провести хірургічні операції. Також їм вдалось пройти тестування, ким вони будуть у 2030 році. І з’ясувалось, що з їхніми навиками вони були б прибиральниками з перспективою на професію таксиста. І це ще раз доводить, що майбутнє потребує великої праці над собою та вміння адаптуватись. Також вдалось познайомитись із багатьма людьми — дійсно професіоналами своєї справи. Зокрема, я відвідав майстер-клас учителя з Бельгії, який запустив великий проект: допомагає табору біженців у Кенії, і вони отримують освіту через Skype.
– Знаю, що в Дубаї були присутні такі політичні лідери, як Ніколя Саркозі та Тоні Блер. Які враження від спілкування?
– На жаль, виступ останнього спостерігав лише з екрану, бо бажаючих було так багато, що просто не зміг туди потрапити. То ж навчений гірким досвідом, завчасно прийшов на розмову з Ніколя Саркозі. Це людина не лише харизматична та цікава, а й має високий рівень інтелекту, на публіці. Також екс-очільник Франції вразив своїми поглядами на освіту. За його словами, найдорожчі навчальні заклади — це ще не успішна путівка в життя. І на самого Ніколя Саркозі працювали випускники таких закладів. А ще політик розповів, як його мама мріяла, аби він став юристом. Казав про те, що статус вчителя має бути високим у суспільстві, а у країнах, що розвиваються, чіткий баланс між освітою та вакансією. Освіта, на його думку, має дотримуватись саме потреб власної країни, а не сусідніх. Це дійсно актуально, адже багато талановитої молоді з України їде за кордон, не будучи затребуваною тут.
– А чи вдалось побувати у школах в Дубаї?
– Так, ми були у мультинаціональній приватній школі The Apple International School, де навчаються діти заробітчан. Її ще називають школою щастя. За рік навчання потрібно платити 2000 доларів. Школа має свою освітню концепцію, яка грунтується на ціннісному вихованні, любові до держави та природи. Вразило те, що, коли я зайшов у приміщення, побачив дитячі портрети та позитивні відгуки про навчання.
Дуже сподобались мені стенди, які учні оформлюють своїми руками. Вони дійсно якісні та яскраві. Сподобалась мені ідея батьківської інтернатури — коли дитина має чогось навчитись у мами й тата та написати про це проект, де описує весь процес та підкріплює фото. Хотілось би такі елементи запровадити і у вінницьких школах. Побував я на уроках і у початковій школі. У класах там немає парт — лише 4 круглих столи, а також саморобні стенди про те, що діти засвоїли з різних предметів. Були ми у Дубайській американській академії GEMS, яка входить до найкращих у світі. Освіта там коштує 20 тисяч доларів — молодша школа на рік, 40 тисяч доларів — вища. Хтось із колег запитав про оплату викладачів, то суму нам не назвали. Але вона дуже гідна.
– А які предмети викладають, про які ми ще не знаємо?
– Це предмет морального виховання. Також є урок, присвячений мусульманству. Адже сама держава грунтується на принципах ісламу, тому кожен зобов’язаний їх знати. Окрім того, в школі учні вирощують рослини, аби розуміти, як вони розвиваються і мати до них шанобливе ставлення.
– Які враження від кухні, культури, людей у Дубаї?
– Чесно кажучи, кухня дуже гостра. Українська — найкраща. На вулицях чистота, багато людей відпочиває на газонах. Дійсно, ОАЕ — багата країна, а кошти вкладаються за призначенням. Я не бачив людей, які б палили на вулиці. Також в ОАЕ є українська діаспора, де підтримують та допомагають один одному. Вдалось із ними поспілкуватись, вони дуже гарно відгукувались про життя там.
– Наша молодь каже, що професія вчителя не престижна. Як можна змінити цей стереотип?
– Зараз ми чомусь орієнтуємось на систему освіти Фінляндії. Але 30 років тому фіни почали з того, що стали піднімати статус вчителя. Стосувалось це не лише зарплати, а й загальної ситуації в державі. В Україні зараз спостерігається соціальне ігнорування вчителя. У всьому чомусь винен він та школа. Велику роль тут грає загальна інформаційна політика. Аби це змінити — потрібна воля наших можновладців. До цього варто робити поступові кроки. Проект Global Tescher Prize — це успішний крок до змін. А ще має змінитись свідомість людей.
Віталіна Трудько