Відома французька акторка і письменниця Мілен Демонжо – секс-символ 1950-60-х рр., яка зіграла Міледі у “Трьох мушкетерах” та головну жіночу роль в популярному фільмі про Фантомаса, мала українське походження по матері.
Її мама, харків’янка Клавдія Георгіївна Трубникова, донька інженера-залізничника, після революції 1917 – 1921рр. через Далекий Схід і Китай емігрувала до Франції, де вийшла заміж за італійця, економіста Альфреда Демонжо. У цьому шлюбі в Ніцці 29 вересня 1935 р. й народилася Марі-Елен, яка згодом стала акторкою Мілен Демонжо.
Обдарована висока дівчинка не одразу стала кінозіркою. Цьому передувала її робота над своїми комплексами і деякими вадами (косоокістю) і, звісно ж, захоплення кінематографом. Спершу вона спробувала себе у модельному бізнесі і мала доволі успішну кар’єру моделі. Зокрема працювала в домах Діора та П’єра Кардена.
Кінодебют Мілен відбувся у 17 років у Ніколь у фільмі “Діти кохання”. Невдовзі вона почала отримувати нові запрошення і зрештою зіграла роль Міледі у фільмі “Три мушкетери” (1961р.), що був визнаний найкращою екранізацією роману О. Дюма та став мегапопулярним на початку 1960-х років, лідером прокату. Здавалося, цей успіх вже не перевершити, але далі була головна жіноча роль у фільмі-трилогії “Фантомас”, де партнерами Мілен стали Луї де Фюнес та Жан Маре. Загалом акторка зіграла у понад 60 стрічках, а також низці театральних постановок. Причому, на відміну від багатьох своїх колежанок, їй вдалося уникнути асоціації себе з якоюсь певною роллю чи типажем. Вона завжди була різна, грала в різних за жанром картинах, показуючи величезну амплітуду характерів.
Яскрава акторка, водночас вона була досить глибокою, розважливою і напрочуд самодисциплінованою людиною. Разом із чоловіком Марком Сіменоном вона була співвласницею та керівницею продюсерської компанії Kangaroo Films. Після смерті чоловіка займалася проблемою безпритульних тварин. А також стала письменницею, написавши 11 книг, з них чотири романи.
Мілен Демонжо завжди пам’ятала про своє українське коріння і намагалася підтримувати зв’язок з батьківщиної своєї матері. Саме їй вона присвятила свою першу книгу «Харківський бузок» (Les Lilas de Kharkov, 1989 р.). Протягом 2009-2012 рр. мадам Мілен була почесною президенткою фестивалю короткометражного фільму у Харкові «Харківський бузок», названого на честь її книги. Ідея кінофестивалю – в тому, аби щороку до Харкова приїжджали відомі кіномитці, пов’язані з цим українським містом. Для Мілен Демонжо це мало дуже велике значення як спогад про маму, день народження якої (17 травня) якраз припав на пору цвітіння бузку. Завдяки своїй любові до України Мілен привернула увагу та завоювала для неї симпатії і своїх французьких друзів та колег, зокрема П’єр Рішар, Ален Делон, Жан-Поль Бельмондо.
Життя Мілен Демонжо обірвалося у перший день зими трагічного для нас всіх 2022 року, 1 грудня, у паризькій лікарні, де вона лікувалася від раку.
