Попри зусилля, які вже були зроблені, питання залишаються нагальними. Але чи може уряд знайти ефективні рішення, які пришвидшать вихід з тіні та забезпечать прозорість фінансових потоків? Медійники звернулися до експерта та економіста Олега Гетьмана, щоб дізнатися більше про кроки, які можна зробити проти тіньової економіки.
Експерт пояснив, чому експорт ІТ-послуг з України показав свій мінімум з 2022 року: “Останні шість років ми вимірюємо обсяги найбільших схем тіньової економіки. Міністерство економіки чотирма способами вираховує тінь в економіці. І якщо до війни ми рухалися до зниження: до 35%, 32%, потім навіть до 29% частки тіні в загальній економіці, то через війну тінь виросла до 40%. Але це властивість всіх країн, де відбуваються серйозні збройні конфлікти.
Водночас, наш податковий комітет, тимчасова слідча комісія з економічної безпеки, серйозно зайнялися основними схемами тіньової економіки. Це схеми торгівлі технікою, електронікою, підакцизними товарами, медикаментами, азартні ігри, зарплати в конвертах та митні схеми. Вони складають основу частину нашої тіньової економіки. Від контрабанди та сірого імпорту наша держава щороку втрачає 120-150 млрд грн, від зарплат в конвертах – 110 млрд, а від схем торгівлі електронікою та підакцизними товарами приблизно 50-60 млрд грн чистих втрат. Усе разом це приблизно 300 млрд.
Відповідно до наших спостережень, ситуація починає потроху покращуватися завдяки зусиллям ТСК та комітету. Почали працювати правоохоронці, податкові органи. І найбільші мережі електроніки, АЗС, починають потроху збільшувати сплату податків. Наприклад, “табачки”, чорні гравці, цього не розуміли, тому БЕБ влітку прийшли з обшуками та закрили п’ять найбільших сірих фабрик. І сплата податків відразу збільшилася на 20-30%. Ситуація потроху покращується, але вона досі складна.
Наша країна ще досі має слабкі державні інституції. Нас не можна порівняти з Польщею чи, тим більше, Британією, де діє верховенство права, де є якісні правоохоронні та податкові органи, тому в першу чергу ми маємо зосередитись на якості цих органах. Три таких законопроєкти були напрацьовані рік тому аналітичними центрами спільно з нардепами, і вони були зареєстровані.
Два з них вже, на щастя, ухвалені. Перший – це перезавантаження Бюро економічної безпеки, у якому є вирішальним голосом міжнародні експерти, комісії доброчесності, етичні комісії тощо. Усе, як було свого часу з НАБУ, ми хочемо зробити з БЕБ. А потім – з митницею. Повне перезавантаження, міжнародники матимуть вирішальний вплив на директора тощо. Третій законопроєкт стосується податкової служби, але він ще лежить у Верховній Раді. Від Кабміну ми зараз чекаємо склад комісії, від Президента – підпис закону про перезавантаження митниці, і ухвалення податкового закону.
Коли всі органи будуть перезавантажені, для них треба встановити якісний KPI (це має зробити Кабмін), забезпечити парламентський, громадянський та журналістський контроль, і тоді тіньові схеми можна буде набагато швидше ліквідувати.
Під перезавантаженням в першу чергу маються на увазі кадрові зміни. Комісія з вирішальним голосом міжнародних експертів, яку неможливо обдурити, обере нового головую Потім вони переатестують всі кадри, які там вже є. Тобто всі люди, у яких незрозуміле походження майна, незрозумілі статки у родичів, будуть звільнені. Залишаться лише нормальні якісні кадри та будуть донабрані інші.
І в цих органах будуть встановлені заробітні плати. Люди не мають працювати там за 10-12 тисяч грн, бо це відповідальна посада. Зарплати будуть починатися від 36 тис. грн і вище, і тоді в нас є сподівання, що завдяки цим заходам ці органи запрацюють нормально, без корупційної складової, шалених хабарів і всього іншого.
Причини виникнення тіньової економіки різні, і їх багато. У першу чергу це культура, яка залишилася в нас ще з 90-х років. Коли склався певний неформальний договір, що велика частка бізнесу щось продає, мінімізує податки, а правоохоронці та податківці цього не помічають, і отримують нагороду. І в принципі всі були задоволені: вони побудували собі багато великих маєтків, купили багато гарних авто.
Схемні бізнесмени побудували собі вілли в Європі та купили приватні літаки. Але цей неформальний договір почав розпадатись з того часу, як з'явились незалежні НАБУ та ДБР, більш менш незалежні Верховний суд та Вищий антикорупційний суд. Цих великих схемників та хабарників почали потроху ловити. Зараз ми сподіваємося, що після перезавантаження БЕБ цей чорний договір між певними посадовцями та бізнесменами буде й далі сипатись. І, відповідно, частка тіні знизиться. Тож перший аспект – це наші слабкі інституції та вигоди неформального договору між бізнесменами та владою.
Друга причина тіні – достатньо складне, заплутане законодавство, яке дозволяє велике свавілля в податкових та перевіряючи органах. Коли податкова може прийти на підприємство і, внаслідок трактування закону в певний спосіб податковою, а бізнесом – в інший, податкова може щось нарахувати. А якщо вона може це зробити, вона завжди може запропонувати розв'язати це питання неформально за певний бонус і забути про це.
Що стосується зарплат в конвертах – це єдина схема, причиною якої є зависоке податкове навантаження на фонд оплати праці. Податки на фонд оплати праці й ефективна ставка складають 34%, що дуже багато для країн, як наша, країн, що розвиваються. В аналогічних країнах, наприклад, Грузії, така ставка складає 20%. Тож саме цю схему можна подолати саме через зниження ставки.
