Блакитне паливо людям привозять у балонах. Тепер постачання припинили.
– Ми проживаємо у селі Сапіжанка, що за 30 кілометрів від райцентру. Чоловік у мене — інвалід першої групи з дитинства. Природного газу в нашому населеному пункті немає, тож користуємось скрапленим. У Шаргороді довгий час функціонувала газова дільниця, звідки нам привозили блакитне паливо. В середньому двічі-тричі на рік, — каже наша читачка Людмила Чорна. — Тому із односельчанами змушені були йти до сільської ради і там складали список тих, хто потребує газових балонів. Після того очільник Сапіжанки телефонував до газової дільниці, і нам привозили блакитне паливо. Балон коштував близько 300 гривень. Тиждень тому начальник дільниці Віктор Василик повідомив, що газу більше не буде. Мовляв, їхню структуру закривають. На запитання, як нам жити далі, відповіли, що нічим не можуть допомогти.
На даний час у мене закінчується останній балон газу. А що далі — важко сказати. Маю мультиварку, проте у ній не все приготуєш. Та й електроенергія нині недешева, а субсидії не дають. Поїхати самостійно за газом не можемо, бо чоловік хворий, машини не маємо. А наймати — обійдеться у 200-300 гривень. Така ситуація в більшості, бо у нас мешкають здебільшого люди пенсійного віку. Те саме і в Рахнах, Джурині, Хоменках та інших селах.
Начальник газової дільниці у Шаргороді Віктор Василик підтвердив інформацію про її ліквідацію. Причину пояснив так: на думку начальства, людям газу не потрібно, достатньо субсидії – 500 грн. на рік.
– Разом зі мною без роботи залишилось 5 людей. Наша структура пропрацювала у районі близько 22 років. І чомусь при ліквідації ніхто не забив на сполох, влада не звернулась із заявами до вищих структур у Києві… Бо вирішують лише вони. До мене тепер масово телефонують люди з запитаннями, як бути далі, — каже він. — А зробили так, що на заправках заборонили заправляти побутові балони, лише машини. У багатоповерхівках люди тепер самостійно все підключатимуть. А не дай Бог щось не так — хто відповідатиме? І це зараз відбувається по всій країні. То ж треба щось робити, за людей думати в першу чергу.
Днями мешканці Шаргородського району відправили письмові заяви із проханням владнати ситуацію до Кабінету міністрів та голови Вінницької ОДА. Тож слідкуватимемо за розвитком подій.
Вікторія Снігур
