– Наш сусід Бобрук Володимир Петрович, декан фармакологічного факультету Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, з 2020 року по 2024 рік чинить перешкоди, не дає добудувати дім для багатодітної родини, — поскаржилась в редакції професорка Юлія Анатоліївна Рибінська.

— Він всіляко призупиняє будівництво будинку у Вінниці по вул. Івана Богуна, 138, багатодітній родині, яка складається з мого чоловіка, мене, трьох рідних дітей та ще однієї дитини, яка в процесі усиновлення. Наразі наша родина, не маючи житла, вимушена орендувати квартиру та сплачувати за неї великі кошти. Сусід погрожує в різні інстанції, що не дозволить добудувати будинок, оскільки, за його словами, він зменшує собівартість його власного домоволодіння.

Виявляється, що ми маємо виплатити компенсацію у розмірі 20 000 доларів, придбати но­ву земельну ділянку. Нам погрожують знести наш будинок, якщо не домовимося.

У результаті таких неправо­мірних дій бабуся, яка прописана в цьому будинку, знаходиться в лікарні з великими вадами здоров’я.

Доречним буде зазначити той факт, що ми, власники будинку, ретельно дотримуємось всіх дозволів, ні на крок не відступили від нормативів будівництва ДБН та будівельного паспорта.

Наш опонент видав згоду на будівництво. Але тепер зазначає, що його сусідська згода у 2020 році була видана лише за умови, що власники не будуть тут проживати, і що на ділянці буде будівництво одноповерхового будинку для проживання будівельників та садівників. Ну це підлягає хоч якомусь аналізу?

Наразі будинок майже добудований, але без даху, що в осінніх і зимових умовах може посприяти його повному руйнуванню. Все ж затече і погниє. Невже і надалі в Україні під час жахливої війни такі схеми продовжують діяти? Такі аморальні методи тиску від начебто інтелігентних, високоосвічених людей, викладачів, які мають показувати приклад поведінки, поваги, жертовності в час війни, не можна ніяк пояснити і зрозуміти.

Ми звернулись до декана фармакологічного факультету Вінницького національного медичного університету Володимира Бобрука. Він доручив надати редакції відповідь своєму адвокату Богдану Балинському;

– Мій довіритель все робить по закону, перешкод не чинить. Судовий позов, поданий Галиною Бобрук, Він­ницький міський суд задовільнив: зупинив дію бу­дівельного паспорта; зупинив дію права на початок будівельних робіт від 15.04.24; заборонив власнику земельної ділянки вчиняти будівельні роботи. Це рішення суду, то які можуть бути запитання? Зараз справа знаходиться в апеляційній інстанції, — зазначив адвокат Балинський.

— Ніяких претензій конкретно до Юлії Рибінської мій довіритель не має, адже власником ділянки є Ілля Максимчук, який в даний час проживає в США (за нашими даними він є чоловіком Юлії Рибінської — ред.) А 20 тис. доларів — це елемент суперечок, адже «живих грошей» ніхто не бачив.

Рибінська запевняє, що ДБН не порушує… Але є висновок експертного дослідження Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру: «… (забудовником) не дотримана відстань між об’єктом №4 і сусіднім житловим будинком, яка становить 3,6 м, а має бути 15 м; не дотримана відстань від об’єкта №4 до бетонної огорожі між домоволодіннями, яка має становити не менше 1 м, а реально становить всього 4 см; фактично частина об’єкта №4 розташована на території сусідньої земельної ділянки».

Недобудова стоїть без даху, але яке відношення до цього мають сусіди? Адже так вирішив Він­ниць­кий міський суд. Якщо Апеляційний суд ухвалить інше рішення, будь ласка, добудовуйте, але робіть все згідно з чинним законодавством.

Зі свого боку, хотілось би почути відповіді на наші запитання. По-перше: чому хтось встановив на даху сусідньої недобудови камери спостереження, направлені на будинок мого довірителя? Це порушує недоторканність його приватного життя. По-друге: чому з музичних колонок, встановлених на сусідньому дворі, година за годиною максимально голосно звучить одна й та сама мелодія? По-третє: для чого біля голуб’ятні Бобруків встановлений ультразвуковий прилад «Солар», який пригнічує життєдіяльність цих птахів?

– Богдане Валерійовичу, зараз, коли українці гинуть на війні, захищаючи Батьківщину, хіба доречні такі сусідські конфлікти?

– А хіба в умовах війни закони України не діють? Так, у сусідів багатодітна родина. Але і мої довірителі, люди пенсійного віку, страждають не менше — і морально, і фізично. Вони намагались домовитись із Рибінською, але у відповідь чули таке, що повторювати не хочеться.

Ця конфліктна ситуація, на мою думку, завдає моральної шкоди і доценту Бобруку, і професорці Рибінській, і їхнім студентам, які бачать подібні негативи з боку викладачів.

Ірина КАРМАЗІНА