Рекордна для Ладижина кількість – 720 бігунів взяли участь у благодійному забігу на підтримку ЗСУ. Серед них – 110 дітей та 13 ветеранів.
Зібрані кошти та дороговартісний антидрон РЕБ від МХП передали 144 бригаді, де служить більше половини подолян.
Дощ всю ніч періщив як із відра, хмари окутали небо, але одна із найбільших площ міст Поділля у Ладижині була заповнена вщент учасниками наймасовішого забігу та місцевими жителями, родинами, які приїхали з інших міст, сіл, представниками МХП з різних підрозділів України, щоб показати свою незламність та допомогти нашим ЗСУ.
«Ніхто навіть не думав, що злива та оголошена тривога можуть завадити цьому святу єднання.
Бо хіба наші воїни покидають окопи чи позиції, коли дощ, сніг, мороз, але треба боронити нас, нашу державу?
Вони незламні, то і ми показуємо, що незламні і гідні їх земляки, — запевнила Мар’яна Нарожна, керівник вінницького ХАБУ благодійної організації Благодійного фонду «МХП — Громаді», депутат Вінницької обласної ради. — Ми об’єднались сьогодні тут, щоб допомогти нашій 144 бригаді, яка тримає фронт на найважчому, Донецькому напрямку. Люди активно долучилися, і ми дякуємо усім, хто сьогодні сюди прийшов».
«Це вже четвертий забіг, який цього року проводять компанія МХП та Благодійний фонд «МХП-Громаді». Мета цих заходів — зібрати кошти на підтримку українських захисників та популяризувати здоровий спосіб життя. Захід об’єднав бігунів-аматорів і професіоналів з усієї України, які змагалися на дистанціях 10, 5 і 2 км. Наймолодші учасники бігли дитячі дистанції — 200, 400 та 800 метрів, був і інклюзивний забіг», — розповів Олександр Пахолюк, директор Благодійного фонду «МХП — Громаді».
— Ідея зародилась ще у минулому році в місті Тернопіль.
Ми побачили, що люди залюбки долучаються до таких гарних ініціатив.
Допомагають військовим і собі, бо спорт — це, звичайно, розвиток. Тому цього року ми вирішили зробити спочатку чотири забіги в містах Тернопіль, Вінниця, Черкаси, Ладижин.
Але побачили, що є дуже багато охочих і бажаючих взяти участь у таких акціях, тому запланували ще додатковий забіг, який буде проведений у м. Києві 27 жовтня.
Компанія МХП допомагає військовим дуже багато і різним чином.
Я сам беру участь у забігу на дистанції 5 км. Наступного року, може, і 10 побіжу…»
Цей масовий благодійний захід відвідала і Людмила Головашич, голова Гайсинської РВА.
А в забігу брав участь її син Андрійко серед наймолодших учасників — школярів.
«Наш Ладижин багатостраждальний. Це місто найбільше з усіх на Вінниччині піддалось ракетним ударам ворога.
Таких було більше 20. Саме тут вводилась надзвичайна ситуація. і тому саме цей рекордний забіг демонструє незламність нашого народу. І забіги такі — це дуже символічно. Колись же саме такі гінці приносили першими вістки про перемогу. Тому нехай і нам принесуть таку — про перемогу війська над ворогом.
Тут наші мужні воїни. Знаю багатьох з учасників, чим могла допомагала їм. І я особливо радію, коли важкопоранені воїни, навіть із протезами, демонструють таку волю і силу духу. І сьогодні беруть участь у цьому наймасовішому забігу.
Микола Кучер, народний депутат від Вінниччини, також взяв участь у цьому масовому благодійному заході:
«Зараз має бути так: або ти у армії, або ти робиш усе, щоб допомогти армії. І тільки так, бо лише тоді ми отримаємо перемогу.
Як бачите, забіг побив всі існуючі до цього рекорди.
Ми його провели в підтримку нашої рідної 144 бригади.
Бо наша підтримка сьогодні як ніколи потрібна воїнам. І ми робитимемо все, щоб вони її отримали.
Ладижин — таке прекрасне місто, і цей благодійний масштабний захід дійсно показав, що він незламний.
Воїни, які заявили свою готовність бігти на різних дистанціях, були під особливою увагою присутніх та отримували підтримку».
Микола Мариняк після важкого поранення повернувся з фронту, служив у 120 бригаді.
«Я буду бігти сьогодні, щоб підтримати наших воїнів. Бо мої всі хлопці сьогодні там, на фронті, тому я прийшов на цей захід і буду робити все, щоб їм легше було там, у боях».
Учасник забігу на 2 км Олександр Мафтіор, у минулому військовослужбовець 61 бригади, який у бою отримав важке поранення і втратив частину ноги. І тільки вдумайтесь, ще рік служив із протезом, щоб підтримати своїх побратимів. Нещодавно Олександр звільнився зі служби. Йшов на фронт, працюючи в МХП. Сюди і повернувся.
На благодійному забігу спробував на протезі, навіть не спортивному, а звичайному, пробігти дистанцію 2 км. І йому це вдалось! До цього Олександр брав участь у міжнародному забігу ветеранів.
– Чи важко було звикати до протеза?
«На жаль, у мене спортивного протеза немає, а є звичайний. Але спробував і подолав. Дуже важливі такі змагання для наших хлопців, цим ми показуємо, що Україна непереможна».
– Що б Ви побажали воїнам, які потрапили в таку, як Ви, ситуацію?
– «Сили, мужності і щоб не здавались та рухались вперед, життя продовжується».
— Із втратою кінцівки коли повернулись, компанія МХП не покинула Вас, підтримала?
— Так, до війни я був птахівником на цьому підприємстві, тепер цю роботу з втратою кінцівки ноги виконувати не можу. Тому мені підшукують іншу роботу. Я маю тут і підтримку, і увагу, і розуміння. Потрібно одне — перемога.
Траса у 10 км найважча, але вона зібрала велику кількість учасників. І серед них хлопці та дівчата, причому різного віку. Переможцем цього забігу став Микола Парасків.
Він побив власний рекорд — 31 хв. 48 секунд.
«Сам я родом із села Клебанівки, це Шаргородська громада. Закінчив два вузи. І маю фах вчителя фізкультури та економічну освіту. Зараз працюю у Вінниці, в компанії «Промприлад». Але коли почув про такі змагання, одразу зареєструвався, зробив благодійний внесок і прибув, щоб взяти участь і підтримати наших воїнів».
Найстаршим учасником забігу став 72-річний Яків Карпенко.
Він приїхав на цей масовий благодійний захід із села Краснопілка. І подолав найбільшу дистанцію — 10 кілометрів.
Розповів, що працював учителем фізкультури, але вийшов на пенсію. А спорт є його життям, тому і далі тренується та бере участь у таких забігах. До цього в Тернополі посів перше місце в такому ж забігу на
10 км. Серед ветеранів.
Далі Яків Карпенко підійшов до присутніх тут воїнів, представників командування 144 бригади, подякував їм за захист. А також організаторам – «МХП».
Руслан Волков, директор філії птахокомплексу ТОВ «Вінницька птахофабрика», підкреслив:
— Максимум, що ми можемо — підтримати тих, хто тримає фронт. Тому, крім того, що працюємо, що забезпечуємо харчову безпеку країни, ми ще організовуємо такі заходи і завжди беремо у них участь. Це нас мотивує.
Завершували забіги діти. Це було неймовірно — бачити, коли маленькі, трьох і більше років, українці демонстрували свою єдність перед ворогом в ім’я перемоги.
Татко та його дві донечки Аміна та Катя приїхали з села Метанівка, що в Соболівській громаді, щоб підтримати наших воїнів та взяти участь у забігах. Старша донька бігла дистанцію 2 км.
А потім ще разом з молодшою брала участь у дитячому забігу.
Матвію 6 років. Він біг дистанцію з ровесниками, щоб підтримати українських воїнів.
За нього вболівав татко Олександр, бо мама працювала.
Вони розповіли, що беруть участь у забігу, бо хочуть своїм внеском наблизити перемогу. Татко та син поділились, що як Матвійко виросте, то пробіжить і 10 кілометрів. Але вже під мирним небом незалежної України.
Соломія та Мирослава — двійнятка, вони на цьому благодійному заході разом із татком Євгеном та мамою Наталею.
Дівчатка успішно подолали дистанцію 400 метрів. Їхні тато та мама працюють у МХП. І всією родиною вирішили підтримати цей захід.
Коли нагородили переможців усіх забігів, відзначили учасників, які працюють на підприємствах МХП, розіграли безпрограшну лотерею, надійшла черга до основного дійства на цьому масовому заході.
Представникам 144 бригади вручили урочисто виручені кошти та такий необхідний прилад по боротьбі із ворожими безпілотниками РЕБ за більше як 200000 грн. На цьому масовому благодійному забігу зібрали 600000 грн.
Ми поспілкувались із підполковником Олексієм Грицаєм, начальником логістики, заступником командира 144 бригади.
– Ми вдячні компанії МХП, іншим, хто долучився до цього пробігу, щоб підтримати наших воїнів.
Це прекрасно, що ми тут, на цій площі, демонструємо, що народ та армія України єдині. Бо ось так, у єднанні, ми здолаємо ворога та здобудемо довгоочікувану перемогу.
Дякуємо за зібрані кошти і подарований нам антидрон РЕБ. Він поїде на першу лінію фронту. Сьогодні своєю участю ви врятували життя багатьом воїнам. І повірте мені, ми єдині, ми сильні і за нами буде перемога.
З Ладижина –
Тетяна Редько
