Розрив селезінки, забій легені, струс мозку — так «розібрався» третьокурсник Хмельницького професійного училища з першокурсником

Цього року Денис Мельник став учнем Вищого професійного училища №11 — одного з кращих у рейтингу таких закладів. Хлопець навчається на токаря-слюсаря, як і третьокурсник Богдан, з яким йому випало проживати в одній кімнаті гуртожитку.

Вже зовсім скоро старший Богдан став показувати, хто в домі господар: цькував першокурсника, давав стусанів, розкидав його речі і… вимагав гроші. Не розголошуючи про таке знущання, Денис попросив переселити його до іншої кімнати. Але хіба звір покине свою жертву, коли вона ось тут, поряд? Як пізніше розповість мати Дениса — Наталія, вона запідозрила, що у сина швидко закінчуються гроші, які виділяли йому на прожиття. Він не пояснював причин, але просив надіслати кошти все частіше.

Дзвінок від сина о пів на дванадцяту ночі її дуже стривожив. Денис попросив терміново перекинути гроші на картку. Відчуваючи недобре, Наталя почала телефонувати раз за разом, але хлопець не відповідав. Потім надійшло повідомлення, що його побили, вимагають 200 гривень. Коли чергова спроба додзвонитися була марною, вона викликала по­ліцію.

Недаремно стискалося материнське серце, бо в цей час над її сином чинив розправу старший на два роки Богдан.

— Там ситуація яка була: він у нього вимагав ті гроші, а потім зненацька почав бити. В кімнаті було 5 чи 6 хлопців. Бив один. Хтось там хотів розборонити, той почав їм погрожувати: «Я з вами розберуся». Було велике відео, але вони його стерли, бо він погрожував. Скинули тільки коротке відео.

Знизу це все почули дівчата і прибігли на крик. Вони побігли і сказали коменданту, викликали класного керівника, і дівчата вже викликали «швидку». Приїхала по­ліція, — розповіла Наталія.

У Хмельницькій міській дитячій лікарні, куди доправили постраждалого, у нього діагностували струс головного мозку, закриту черепно-мозкову травму, забій кон’юнктива лівого ока, підшкірну гематому на голові, множинні садна на тілі, розрив селезінки та забій легенів.

Кілька діб першокурсник перебував у реанімаційному відділенні. Згодом його перевели в хі­рургічне відділення, але потім хлопцю різко погіршало і йому провели невідкладну операцію — видалили селезінку.

«У нього був розрив селезінки, ми вели його консервативно. Він у нас жодного разу не вставав, упродовж тижня перебував на суворому ліжковому режимі спочатку в реанімації, потім у хірургії. Селезінка могла або зростися, або тріснути повністю. Сталося друге, тому стан раптово погіршився. У черевній порожнині було багато крові. Хлопець потребував ургентного оперативного втручання», — зазначила головний лікар Хмельницької міської дитячої лікарні Наталія Зимак-Закутня.

Хто ж цей кривдник, який прагне верховодити в гуртожитку і з особливою жорстокістю домагається покори від інших? 17-річний Богдан родом із села Суслівці Летичівської територіальної громади на Хмельниччині. Він сирота, і його виховують прийомні батьки. Вони запевняють, що проблем із грошима в нього немає, адже отримує стипендію, державну допомогу на одяг, харчування, як сирота, виділяють для нього кошти і з сімейного бюджету.

Погані звички — паління, іноді вживання алкоголю, пропуски без поважних причин, за словами класного керівника Лілії Ольхової, проявилися у хлопця наприкінці другого курсу. Його прийомні батьки завжди йшли назустріч педагогам і намагалися разом впливати на поведінку хлопця. Проте зло, яке сиділо всередині цього учня, вирвалося назовні.

За фактом побиття відкрито кримінальне провадження.

Чи залишати учня, який побив першокурсника, вирішувала ко­місія в складі 10 спе­ціалістів різних управлінь і служб, розглядала це питання протягом трьох годин. Потім директор Хмельницького вищого професійного училища №11 Василь Селізар повідомив: «Учень буде далі продовжувати навчання на індивідуальній формі. Він житиме з батьками, але вони будуть привозити його на виробниче навчання, яке буде проводитися в навчальному закладі. Ми йдемо на те, щоб цьому учневі дати можливість здобути професію, щоб він був со­ціалізований». За його словами, вчитися Богдану залишається до червня наступного року.

Зрозуміло, за свою жорстокість Богдану доведеться відповісти. На жаль, своє молоде життя він добряче заплямував. Та не менш шокує інше: за агресією підлітка спостерігали, знімали на відео майже його однолітки, але ніхто не зупинив розперезаного кривдника. Що ж чекати від такої молоді завтра?

Світлана ШАНДЕБУРА