Ми щодня моніторимо новини з фронту в очікуванні перемоги та справедливого миру. Але не лише військовими зусиллями можливо досягнути довгоочікуваної мети всіх українців, багато чого залежить і від внутрішньої ситуації в рф.

Фаховий економічний аналіз Валерія Коровія, доктора економічних наук, щодо фінансово-економічної ситуації в росії допоможе знайти відповіді на головне питання сьогодення: коли і за яких обставин у тому числі може закінчитися війна в Україні.

– У війні як явищі насправді є два ключових контексти. Перший — це військовий. І другий — економічний. Наскільки важливий економічний аспект, можемо зробити висновки з історії, тому що війни часто провокували революції, зміни режимів під впливом економічного зубожіння населення.

Якщо ми подивимося на правителя Росії, то він протягом 20 років накопичував ресурси для того, щоб через військову складову відновити імперію. Активна фаза подій з 24 лютого була запланована як бліцкриг. Але за три місяці захопити Україну не вдалося і, в першу чергу, завдячуючи героїзму Збройних сил України і в цілому всього українського народу, який об’єднався.

Вже на початку літа ресурси країни-агресора почали різко зменшуватись. Глибоко переконаний: якби наші західні партнери не побоялись ядерних погроз Росії, то після операції в Харківській області та звільнення Херсона ми могли б наблизитись до кордонів 91-го року. Але, на жаль, того не відбулося.

З вересня 22-го року правитель росії оголосив мобілізацію і різко збільшив видатки на проведення війни в Україні. За цих 2,5 року він наростив видатки більш ніж в два рази, але на шкоду соціальній сфері. Для прикладу, зараз у проєкті бюджету на наступний рік вони планують збільшити видатки на війну на 17%, але зменшити соціальні видатки на 10%. Це означає подальше зубожіння вчителів, медиків і особливо пенсіонерів. Більш того, він почав відновлювати роботу колишніх заводів військово-промислового комплексу, які зараз працюють на межі своїх можливостей.

Але ось що сталося: люди отримують заробітну плату, але вони ж не купують танки, снаряди, їм треба товари повсякденного споживання. Щоб вирішити цю проблему, вони почали різко друкувати гроші. Щоб ви так розуміли, з 2021-го року по 1 вересня поточного року наростили грошову масу аж у два рази — з 50 трильйонів рублів до вже 120 трильйонів рублів. Ці кошти виходять на ринки, а на ринках немає товарів. Більше того, починаючи із 2024-го року дуже активно запрацювали так звані вторинні санкції, які застосовують країни G7 по відношенню до російських товарів. Якщо перші роки війни Китай щось поставляв, то на сьогоднішній день через так звані вторинні санкції почали блокувати рахунки китайських банків, і вони перестали напряму працювати із російськими покупцями. Зараз у них така схема: вони їдуть у Сінгапур, купують золото, продають його за юані, і на ці юані купують товар, який потім поставляють в росію. Це величезні видатки з точки зору бізнесу, тому в росії дуже стрімко зросла інфляція. Мовою економістів, починаючи з початку літа в країні чітко прослідковуються ознаки, відомі під назвою стагфляція. Це ситуація, при якій відбувається скорочення обсягів виробництва по цілому ряду секторів при одночасно різкому зростанні цін. По­дібна історія обумовила в свій час розпад за 5 днів великої імперії, яка називалася Радянський Союз, ця ситуація повалила «Берлінську стіну».

– Що це означає — крах російської економіки?

– Що вже можна констатувати: збільшення грошової маси за рахунок друкарських верстатів, колосальне зростання цін, а тепер і відсотків по кредитах. Зараз центральний банк росії встановив облікову ставку на рівні 19%, хоча ще рік тому було 7%.

Взагалі припинили кредитування на придбання житла, а споживчі кредити у них зараз 40-50%. І ці гроші виходять на ринок, а товару немає…

З огляду на це, вони стрімко рухаються в історію, яка нам відома була наприкінці 80-х років. Там уже почали говорити про необхідність державного регулювання цін на продукти харчування, — хто старший, розуміє, що це таке… Станеться так, що товари зовсім зникнуть з магазинів, буде дефіцит, і цей дефіцит за собою потягне формування карткової системи.

– Тобто росіянам дуже потрібне перезавантаження?

– Ситуацію, яка на сьогоднішній день відбувається в росії, можливо збалансувати тільки за умови того, що росіяни підуть на кардинальне скорочення своїх війсь­кових видатків. Якщо вони цього не зробить, то стагфляція буде з кожним місяцем загострюватись і набувати ознак «вибуху». Це розуміють багато економічних аналітиків, і не тільки російських, але й західних, тому завдання, яке на сьогоднішній день бачить демократичний світ — створити чинники для того, щоб російська імперія в економічному плані рухнула.

Сьогодні рф, наче бичок на солом’яних ніжках, з підірваною економікою, яка просто «бикує» на предмет ядерного шантажу.

Тому нам треба бути мудрими і розуміти, що росія сама зацікавлена в тому, щоб як можна швидше домовитись. Чим більше вона буде тягнути, тим швидше виникне колапс, який може призвести в кінцевому результаті не просто до завершення війни, а до історії, схожої з розпадом Радянського Союзу. Тому коли ми говоримо про війну, повинні дивитись ширше, не тільки власне на аспект військовий, але й на економічний — він розтягнутий у часі, але ситуація там стрімко в економічному плані погіршується.

– А що ж Україна? Як нам економічно вистояти у цій війні?

– Зрозуміло, що Україна має власних набагато менших ресурсів, і навіть важко уявити, в якому стані знаходилася б країна, якби нам не підставили плече наші західні партнери. Тому ми повинні дуже з великою повагою і подякою ставитися до тих країн, які нам допомагають. Пряма фінансова підтримка України в цьому році буде становити майже 42 мільярди доларів, які йдуть в бюджет. Мова тут не йде про військову підтримку і про гуманітарну, яка надходить по окремих статтях видатків. Це те, що безпосередньо заходить у бюджет нашої країни.

Більш того, щоб бути впевненим у завтрашньому дні, є рішення країн G7, що дозволяє розраховувати Україні на кредити на підтримку дефіциту бюджету в розмірі 60 млн доларів у наступному році. Тобто це той пласт, та сума коштів, яка дає можливість зазирнути у 2025 рік і бути впевненим в тому, що у цьому контексті ми будемо бачити стабільну бюджетну, соціальну, економічну ситуацію в країні.

– Але ж ці кредити рано чи пізно потрібно буде повертати?

– Не треба спрощувати загальний контекст. Лише в цьому році в результаті перемовин із основними власниками наших єврооблігацій нам був списаний борг 11 млрд дол. Давайте ми спочатку все зробимо для того, щоб Україна в результаті перемоги стабілізувалась, повернула сюди людей, і паралельно будемо вести перемовини на предмет роботи з нашими основними кредиторами. Вони все чудово розуміють, і від того, як Україна буде рухатися до членства в Європейському Союзі, — а це великий комплекс питань боротьби з корупцією, це демократизація державних інститутів, будуть вирішуватись питання і по списанню боргів, які у вигляді фінансової допомоги надаються Україні.

Спілкувалася
Людмила ПОЛІЩУК