У Вінниці презентували звіт пошуково-ексгумаційних досліджень поховань на Європейській площі, які провели у межах декомунізації та деколонізації. Під час розкопок виявили останки 106 людей. Прах учасників Другої світової війни перепоховали на оновленому Меморіалі борців. Інші останки знайшли спочинок на міському кладовищі поруч.

Про це повідомляють у Вінницькій міській раді.

Під час звітного заходу детально розповіли про перебіг та результати пошуково-ексгумаційних досліджень, акцентували, зокрема й на причинах та особливостях появи поховань на площі Європейській. Також показали віднайдені артефакти, які відтепер зберігатимуться у фондах Музею Вінниці. За результатами дослідження підготували довідник «Меморіал Слави: простір (не) пам’яті», який представили на широкий загал.

«Це справді унікальний проєкт і він є важливим не лише в масштабах Вінниці чи Вінниччини, а й в масштабах всієї України. Знаково, що Вінниця першою з обласних центрів повністю очистила площу у середмісті від маркерів тоталітарного комуністичного режиму. Для нас, як колективу, було великим викликом розпочинати цей проєкт, тому що він вирізнявся як своїм значенням, складністю, так відповідальністю. Але завдяки співпраці з фахівцями Музею Вінниці, департаменту архітектури та містобудування, надзвичайного сприяння Вінницької міської ради нам вдалося реалізувати задумане», – зазначив директора Меморіально-пошукового центру «Доля» Святослав Шеремета.

До початку ексгумаційних робіт фахівці провели опрацювання архівних матеріалів. Роботу ускладнило те, що інформація з радянських реєстрів здебільшого виявилася недостовірною. Встановити причину, рік смерті та кількість людей, похованих на території центральної площі, вдалося лише в результаті розкопок.

досліджень із тим, що відомості архівів і дані написів на меморіальному комплексі та те, що ми довели – суттєво різняться, – зазначив Святослав Шеремета. – Вінницький досвід показав, що радянська влада та її пропагандистська машина абсолютно безвідповідально ставились до питань якісного обліку поховань та належного увічнення пам’яті загиблих».

За інформацією істориків Музею Вінниці, перші поховання на площі Європейській зявилися ще у 1920 році, нівелюючи її первісне призначення як «Міського саду». Тут ховали червоноармійців, членів загонів продовольчої розкладки, чекістів і тільки згодом учасників Другої світової війни.

«Пошуковим роботам передувала велика наукова та архівна робота зі збору матеріалів. У певному сенсі це було на грані історичного детективу та криміналістики. Ми говоримо про подієвий блок, який стався 100 та 70 років тому і зав’язується у «гордіїв вузол» важливого місця пам’яті, яке усі пов’язували виключно з Другою світовою війною, – каже директор Музею Вінниці Олександр Федоришен. – А насправді ті 106 останків, які були ексгумовані та перепоховані, свідчать про протилежне.

Понад 70 % із них не мали стосунку до Другої світової війни, але мали відношення до подій Української революції – щоправда, зі зворотної її сторони, бо це були або вояки робітничо-селянської червоної армії, або члени так званих продзагонів, які забирали харчі у місцевих селян. І лише трохи більш як 25% мають стосунок до Другої світової. На жаль, ці поховання були частково хаотичними. Тож ми навряд дізнаємося імена 21-го червоноармійця, чиї останки нам вдалося несподівано виявити у санітарному похованні. Водночас на місці, де за архівними відомостями у братській могилі мали покоїтись 73 борці із нацизмом, не було знайдено жодних решток».

Виявлені останки всіх учасників Другої світової війни були з почестями поховані на території оновленого Меморіалу борців з нацизмом на вулиці Київській.

«Сюди ж, в пам’ять про 6,5 тисяч загиблих учасників вигнання нацистів з України, ми перемістили та металічні таблиці з їхніми іменами. Потрібно сказати, що величезна робота у цей час лягла на плечі фахівців департаменту комунального господарства та благоустрою, – зауважив директор департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради Євген Совінський. – Цей шлях був доволі довгим, але швидкими кроками.

Перед нами стояла низка юридичних дилем стосовно пам’яткоооронних статусів, над узгодженням яких ми тісно комунікували з Міністерством культури. Крім того, активно проводили роз’яснювальну роботу серед населення. Для мене особисто свідченням того, що все зроблено правильно і коло замкнулося є те, що люди приходять на нове місце пам’яті та несуть сюди квіти у роковини початку і завершення Другої світової війни».

Цього дня також передали до фондів Музею Вінниці 72 зібраних артефактів. Вони ляжуть в основу нових досліджень та майбутніх тематичних виставок, у тому числі з українськими та закордонними партнерами. А з науковою версією пошуково-ексгумаційних досліджень на площі Європейській можна ознайомитись у довіднику «Меморіал слави: простір (не) пам’яті» на фейсбук-сторінці закладу за посиланням.