У нашій культурі є одне правило, з яким знайомі всі. Йдеться про традицію не цокатися на поминках.

Пригадуючи душу покійного, слід відпити невелику кількість напою, з думками про людину, якої з нами більше немає.

Але звідки взагалі виник такий звичай? Виявляється, вся річ у звуку, який видає скляний посуд при зіткненні один з одним. Дзвін келихів, схожий на церковний, а цей звук, як відомо, здатний проганяти нечисту силу.

Коли ж поминають померлого, його душу, навпаки, турбувати не бажають. Тому п’ють без цокання, щоб випадково не налякати покійника.